І пам’яті свічка не згасне

Голод на Україні – одна з найболючіших, найтрагічніших сторінок в історії українського народу, яка сколихнула не тільки українців, а й громадськість усього світу. Це страшне лихо, коли кривава безжалісна коса скосила більше 10-ти мільйонів наших співвітчизників. Немає найменшого сумніву в тому, що це був свідомо спланований комуністичним сталінським режимом геноцид, який супроводжувався масовими репресіями проти державного, духовного, інтелектуального й творчого проводу української нації.

На віртуальній книжковій виставці «І пам’яті свічка не згасне» представлені книги, які розкривають причини, картину, масштаб, характер, особливості, наслідки, трагедії планетарного масштабу голоду-геноциду 1932-1933 рр. в Україні.

Майже кожна українська родина втратила батьків, матерів, братів, сестер, чоловіків, дружин, діток, сусідів, друзів. Майже кожної української родини торкнулося горе. У цих збірниках також представлена комплексна картина спогадів очевидців, дослідження яких ілюструє трагедійну концепцію геноциду голодом в українському селі.

А скільки таких гірких дум і спогадів пам’ятають пристарілі українські селяни і донині, а серед них і наші земляки. Все це знайшло відображення в усній творчості, гірких розповідях, піснях, переказах.

 

У полі висохли криниці,

Ніхто не сіяв, не орав,

Голодний рік, мов чорна птиця

Над краєм змореним літав.

(Із фольклору 30-х років)