Книжкова скарбниця

Іван Михайлович Андрусяк – це ім'я, яке втілює собою витонченість духу та безмежну творчість. Його багатогранний талант і відданість літературі перетворили його на одну з найяскравіших зірок в сузір'ї сучасної літератури. Іван Михайлович – це майстер багатьох жанрів. Він не лише поет і дитячий письменник, а й вправний прозаїк, глибокий літературний критик та талановитий перекладач. Його унікальність полягає в здатності втілити складні літературні ідеї у прості, але водночас глибокі та змістовні твори. Кожен його твір – це вікно у світ його розмаїтого внутрішнього світу, що вабить читача глибиною думки та емоційною насиченістю. Його внесок у українську літературу, зокрема в дитячу, є неперевершеним. Андрусяк не просто пише історії – він творить цілі світи, де діти можуть зануритися у вир пригод, розвиваючи свою уяву та бачення навколишнього світу. Сьогодні, у день його народження, Полтавська Центральна Бібліотека висловлює свою безмежну вдячність та найкращі побажання. Іва

У центральній бібліотеці, як вираз тепла та ласки до книг та читачів, з’явилася вражаюча книжкова інсталяція «Країна різдвяно-новорічних мрій». Вона перетворює простір бібліотеки в казковий світ, наповнений чарами свята та літературними дивами. Найпримітнішим елементом інсталяції є камін, побудований із класичних та сучасних книг, що символізує затишок та тепло домашнього вогнища. Його стіни прикрашають декоративні елементи – ароматні мандаринки, які несуть запах свята, сніжинки, що танцюють на сторінках книг, та таємничі подарунки, які розкривають таємниці літературного світу. Поблизу каміну розташоване зручне крісло, створене для читачів, щоб вони могли зануритися у витончений світ книг у затишній атмосфері. Маленька ялинка, прикрашена вишуканими прикрасами, створює враження святкового настрою та поглиблює відчуття чарівності цього простору. Книжкова інсталяція є запрошенням до відкриття нових літературних світів, де кожна книга - це відмінна гілка на ялинці різдвяно-новорічних мрі

                                                                                                                           «Невже я зайвий чоловік тому,                                                                                                                                                        що люблю безумно Україну?»                                                                                                                                                                                (М. Хвильовий). До 130-річчя від дня народження відомого українського прозаїка, поета, публіциста Миколи Хвильового (М.Г.Фітільова – 1893-1933) працівники  центральної бібліотеки ПМТГ підготували перегляд літератури «Талант, що прагнув до зірок». Перегляд  присвячено життю й творчості  самовідданій, героїчній людині, яка усе своє життя присвятила Україні. "13" було улюбленим числом Миколи Хвильового. 13 грудня він народився, а 13 травня пішов з життя. Народився Микола Григоро

«Україна! У цьому слові для мене все» Б. Грінченко Доля відміряла йому короткий шевченківський вік – 47 років. У його житті і творчості, у тій напруженій роботі на ниві рідної культури, звичайно ж, були й окремі помилки, але жодного кроку, не освяченого любов’ю до рідного народу, не було. Він мав кілька псевдонімів – Василь Чайченко, Іван Перекотиполе, Борис Вільхівський, Л.Яворенко, М.Гримач, Немірич Ю, криптоніми В-ий, М-р С. та ін. З-поміж цих прибраних імен, якими користувався письменник у своїй літературній праці, найбільш вдалим визнають його псевдонім П.Вартовий. На сторожі рідного слова, історії, культури він, справді, стояв вартовим. І був першим не в одній її царині. У родині Грінченків було п’ятеро дітей/ Борис був першою дитиною в сім’ї. Народився він 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (звідси його псевдонім Вільхівський). Невдовзі (1876) батьки переїхали в Кути під Харковом. Сюди Борис приїжджав на канікули, а потім щоліта відпочивав зі своєю родиною

                                                          Тебе люди поважають,                                                                                                                                              Добрий голос маєш;                                                                                                                                                  Співай же їм, мій голубе…                                                                                                                                        Утни, батьку, щоб нехотя                                                                                                                                           На весь світ почули,                                                                                                                                                  Що діялось в Україні…                                         Т.Г.Шевченко      Уже понад 150 років вистави « Сватання на Го

«Усі мої думки тобі, народе вільний, І пісня серця, музика душі тобі!»               Ольга Кобилянська 27 листопада 2013 р. відзначається 160-річчя від дня народження О. Ю. Кобилянської, української письменниці демократичного напряму, автора повістей, численних оповідань, новел, нарисів про життя буковинського селянства та інтелігенції, громадсько-культурної діячки. Ольга Юліанівна Кобилянська народилась 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Південній Буковині (тепер Румунія) в родині дрібного службовця. У багатодітній збіднілій шляхетській родині (7 дітей) Ольга була четвертою дитиною. Батько, Юліан Якович Кобилянський, працював на посаді судового радника. Мати, Марія Йосипівна Вернер, походила із німецько-польського роду. Дитинство і юність пройшли в румунсько-німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг, а також у селі Димка. У зв’язку з переведенням батька по службі родина часто переїжджала з місця на місце. Із 1901 року і до кінця життя жила в Чернівцях.

  Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. На відзначення 90-х роковин Голодомору в Центральній бібліотеці Полтавської МТГ для старшокласників місцевого навчального закладу відбулася мандрівка в історію «Голодомор: біль душі і пам'ять серця». Завідувачка відділу Полтавського краєзнавчого музею імені В.Кричевського Наталія Кузьменко провела пізнавальну лекцію, ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї. Присутні переглянули окремі фрагменти документальної стрічки «Голодомор. Великий злам» ( із серії «Невідома Україна» ), де були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «Голгофа голодної с