Книжкова скарбниця

Поема “Давня казка” Лесі Українки не просто цікавий та філософський твір. Він порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Чистовий автограф поеми містить дату і місце написання, «Київ, 12.11.93», поправки і зауваження на полях Олени Пчілки, які Леся Українка врахувала при підготовці поеми до друку, викресливши всі ті місця, що могли б нагадувати про її власну недугу. Поему вперше було надруковано у журналі «Житє і слово», Львів, 1896. Події в поемі відбуваються в умовно-казковій країні. Сюжет складається з чотирьох епізодів: знайомство поета з Бертольдо; пісні поета допомагають лицареві завоювати серце коханої і підкорити ворожу фортецю; твори митця піднімають народ на захист своїх інтересів у боротьбі проти Бертольдо. У центрі поеми – образ безіменного поета. У першій редакції твору Леся Українка зобразила його людиною з фізичними вадами, натякаючи на свою недугу. Згодом вона відмовилася від первісного задуму,

Володимир Станчишин - психолог-психотерапевт. Навчався психології у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському інституті когнітивно-поведінкової терапії. Практична історія знайомства з психологією почалася у Спільноті «Лярш-Ковчег», де Володимир  працював  з людьми з розумовою неповносправністю. Перша робота психологом була в Центрі Емаус при Українському католицькому університеті, де він супроводжував батьків, що мають дітей з особливими потребами. Пізніше Володимир очолював Центр психічного здоров’я у Львові у Шпиталі імені Митрополита Шептицького, який своїм завданням ставив допомогу хлопцям, що повертаються із зони бойових дій. У 2019 разом з колегою Катериною Ковалишин заснував та очолив Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін». ​« Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» «Я знаю: коли здається, що ми надзвичайно самотні зі своїми проблемами,— ​ це не так . У світі є багато людей, які відчувають те саме, що й ми. Ми — ​ разо

27 січня, починаючи з 2006 року, відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, серед ініціаторів встановлення якого була й Україна. Дату дня пам’яті Генасамблеєю ООН обрано не випадково – 27 січня 1945 року було звільнено концентраційний табір Освенцім, у якому загинули від 1,5 до 4 млн людей. Голокост у перекладі з давньогрецької означає «всеспалення». Багато євреїв надають перевагу власному терміну Шоа («катастрофа»). До початку Другої світової війни у Європі жило 9 мільйонів євреїв. 1950 року їх залишилося 3,5 мільйона. У Польщі, країнах Балтії та в Німеччині за роки Голокосту вбили до 90% євреїв. Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку. Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час

23 січня 2023 року відзначається 240-річчя від дня народження видатного французького письменника X І X ст. Анрі-Марі Бейля, відомого під псевдонімом Фредеріка Стендаля.  Слова Стендаля: «Якщо розум не відважний, то навіщо ж розум», - можуть бути епіграфом не лише до його власного життя. а й всієї його творчості. В автобіографічній книзі «Життя Анрі Брюлара» він писав: «Мені необхідно час від часу вечорами розмовляти з розумними людьми; коли цього нема мені здається, що я задихаюся».  Ф. Стендаль був творцем психологічного реалістичного роману. Усього Стендаль написав п’ять романів, два з яких – «Червоне і чорне» і «Пармський монастир» - видатні шедеври французьської прози. Роман «Червоне і чорне» - правдива розповідь про французьке суспільство доби Реставрації. Епіграфом до свого роману Стендаль узяв слова революціонера Дантона: «Правда, сувора правда». Символіку роману «Червоне і чорне » (1830) намагалися збагнути кілька поколінь літературознавців. У тлумаченні кольорів з

12 січня виповнюється 395 років від дня народження письменника – казкаря Шарля Перро. Він відкрив казці двері у велику літературу і   подарував світові «Червону шапочку», «Попелюшку», «Сплячу красуню», «Кота у чоботях» та інші твори. Сьогодні ці казки так само   живлять нашу уяву, відносять у зачаровані світи, знайомлять з неймовірними красунями та чарівними принцами. В основі казок Перро – відомі фольклорні сюжети, які він виклав з властивим йому талантом та гумором, опустивши деякі деталі та додавши нові. Шарль Перро зумів переповісти те, що чув від няні з дитинства таким чином, його казками зачитувалися не лише діти, але й дорослі. Тож завітайте до нашого відділу обслуговування Центральної бібліотеки ПМТГ та розкажіть,   які казки Шарля Перро любите ви?