Книжкова скарбниця

27 серпня 2021 року виповнюється 80 років від дня народження митця світового масштабу і водночас артиста, який уособлюєв у своїй творчості кращі риси української духовності, актора театру і кіно Богдана Ступки. Високий творчий злет актора збігся у часі з оформленням і зміцненням української державності, і він сам став, без перебільшення, символом національного духу нової України. Ступка для багатьох українців означає значно більше, ніж артист, посідаючи в їхніх душах місце духовного символу національної самосвідомості: українець за корінням і народженням, за генотипом і духом, за менталітетом і системою цінностей, за злитністю зі своїм народом і сприйняттям інших світів Для Ступки не існує почуттів, які неможливо зіграти… Його неповторність – в особливій, тільки йому притаманній інтонації, в дивовижно глибоому підтексті, в умінні насичувати собою кожну думку, кожну фразу. Актор Богдан Ступка зіграв в більш ніж 100 фільмах і виконав близько 50 ролей в театрі. Тож давайте разом

30 років тому нездійснена мрія багатьох поколінь втілилася в життя: ми стали вільною та незалежною Україною! Здавна українці боронили свої свободи та права, повсякчас стикаючись із зовнішнім опором та внутрішніми незгодами. У боротьбі народилася i загартувалася єдина нація сміливих та щирих людей, що живе у прекрасній країні! Українці дуже працьовита і талановита нація. Останні роки вітчизняна наука і культура переживає складні часи. Але, попри це, українські вчені стали авторами багатьох наукових розробок і відкриттів, визнаних проривними в усьому світі. Щорічно українські вчені створюють тисячі винаходів, які зараз відомі у всьому світі.   Навіть тільки цим, без сумніву, варто пишатися. Одні відразу отримують світове визнання, інші – проходять довгий і важкий шлях до цього. Існують, на жаль, й такі, що залишаються лише грандіозною ідеєю. Не можна не сказати і про культуру, адже наші актори, художники не припиняють тішити своїх шанувальників, як в Україні так і   за кордоном.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне. Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдино національне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєдна

Балагула Світлана — народилася 30 вересня 1974 року у Києві. З раннього дитинства наслідувала батька, який на всі свята друзям та рідним писав вірші. Наприкінці 2004-го зі всією родиною виїхала на постійне місце проживання до Німеччини. Пише вірші з шести років. Активно взялася за творчість у 2007 році, після смерті батька. Працювала також і в журналістиці (2010-2012 роки); дописує в українсько-німецький журнал. Захоплюється фотографією, малює. В Україні видано вісім збірок поезії та прози українською і російською мовами. Живе в німецькому місті Франкфурт-на-Майні, де планує відкрити галерею сучасного українського мистецтва. Заміжня. Має дві доньки. «Я – Українка» Збірка поезій наповнена світлом і теплом. Напевно, ви прокидалися вранці від лагідного дотику сонячного промінчика до щоки? Від ледь чутного подиху вітерця, що грається пасмом вашого волосся? Ви відчуваєте тепло і ніжність – і   посміхаєтесь, вдихаючи на повні груди новий день. Він може бути різним – у ньому є місце надії

Україна - найдорожча, наймиліша серцю країна… Ми любимо її за безкрає небо, за щедрий хлібний лан, за дубові гаї, за   гори і полонини , за моря і ріки. Тут ми народилися і живемо, співаємо наймелодійніші пісні у світі і спілкуємося рідною мовою. Де ще ви зможете зустріти таких вродливих дівчат і мужніх чоловіків? Та, мабуть, ніде. Наша країна з часів незалежності досить молода. Але її багатовікова історія досі має безліч таємниць і хвилює серця. Ось чому ми любимо свою Батьківщину. За її безмірність, відвагу, почуття гідності. Нам є за що любити нашу державу. Як писав український письменник В.Сосюра: «Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди…» Давайте дослухаємося до цих слів та будемо любити нашу державу такою яка вона є, бо саме такою зробили її ми – прості люди – українці. Вітаємо з Днем Незалежності України! З нагоди свята працівники центральної бібліотеки   підготували   власний перелік

Загрузка…

Саме цими днями 15 серпня усі прихильники творчості відомого шотландського письменника Вальтера Скотта відзначають 250 річницю від його дня народження. До цієї дати працівники центральної бібліотеки підготували перегляд літератури «Шотландський чародій – Вальтер Скотт». Романами шотландського автора зачитуються люди різного віку, тому що вони цікаві, динамічні, пізнавальні. І, мабуть, мало хто може уявити собі, якими незвичайними ці твори здавалися у час їхнього написання, як зачаровувалися ними читачі – знаходячи в них не лише естетичну насолоду, а й нове вагоме слово в літературі й історії. Одним із багатьох шанувальників таланту В. Скотта був Оноре де Бальзак, який називав письменника своїм «батьком», своїм великим учителем. Вальтер Скотт впродовж тридцяти років творчої діяльності створив 26 романів, до яких слід додати ще повісті й оповідання, 9 поем, кілька балад, багато праць літературознавчого та історичного змісту. Один із найкращих і найпопулярніших романів В. Скотта –

Всі знають, що   історію кожен може трактувати по-своєму: її можуть «переписувати», можуть «переглядати», проливати на неї світло або відводити в тінь, але факти завжди залишаються фактами. Їх марно підробляти або ховати, спотворювати або заплутувати, так як Його Величність Час усе розставляє по своїх місцях, які й виявляє археолог, рятівник глибинної пам'яті. До різноманітного і яскравого світу наших далеких і близьких предків, віддаленого від сьогодення на історичну глибину у дві з половиною та більше тисяч років, запрошують   сторінки видань, зокрема, «Спадщина царя Аріанта» та «Золотий епос скіфів», автором яких є дослідник, науковець, почесний доктор мистецтвознавства україно-американського інституту Конкордіа Микола Гладкий. Викладені на сторінках світлини золотих і бронзових артефактів зачаровують своєю унікальною неперевершеністю навіть через прірву тисячоліть. Кожна сторінка з повагою подає мистецькі предмети, що заслуговують на статус унікальних національних реліквій. Фак

Євгенія Береженська — псевдонім української письменниці Галини Лапацької. Представниця класичної української психологічної прози, вона сповнює свої романи історіями, що знаходять відгук у серці кожного. «І в пустелі ростуть квіти» У свої сорок два Наталя вповні пізнала гіркий присмак несправедливості. Зґвалтування на власному випускному, одруження із деспотичним Степаном, втеча, робота нянею на багатія, який просто скористався нею та викинув геть. Душа перетворилася на пустелю. Аж раптом обставини зіштовхують жінку із загадковою пенсіонеркою пані Олександрою та глухонімим Андрієм. Здається, Наталине життя починає налагоджуватися. Та минуле повертається: її знаходить син і повідомляє, що вона — остання надія на рятунок Степана. Тепер від вибору Наталі залежить життя того, хто приніс їй стільки болю. Яким буде рішення жінки? Як повернеться її життя далі?..