Книжкова скарбниця

Бібліотека – книги храм, І знань безмежне море…   Тлумачний словник подає значення слова «візит», як відвідини кого-небуть. А школярі ЗОШ №19 з бібліовізитом «В гості до книги! Відвідали Центральну бібліотеку ПМТГ. У бібліотеці учнів зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг та журналів. Бібліотекар провела екскурсію книгозбірнею. Учні дізналися про походження слова «Бібліотека», про цікаві книги, які є в книгозбірні, та про правила поводження з книгою. Веселим етапом зустрічі була гра «Склади магічне слово». Діти відгадували загадки та склали з поданих літер магічне слово – Бібліотека. Потім учні занурилися у захопливий світ книг під час інтерактивної гри «З книгою ми дружимо». В ігровій формі бібліотекар докладно пояснила школярам правила користування книгами, наголосивши на їх важливості. Під час бібліовізиту діти переконалися, що книга в житті людини має величезне значення. І хоча інформаційними лідерами для дітей є комп’ютери, проте книга була і залишається головним джерел

  Центральна бібліотека ПМТГ дарує  відвідувачам можливість відчути  спокій та гармонію, які приносить осінь, презентуючи виставку світлин «Полтава. Осіннє різнобарв’я» полтавця Володимира Короткова. Володимир Сергійович – давній і активний користувач центральної бібліотеки – через усе життя проніс захоплення фотографуванням. Кожен кадр фотохудожника – це маленьке творіння мистецтва. На презентованій фотовиставці осінь в Полтавському міському парку виявляється в усій своїй красі.  Глядачі бачать чарівні куточки міського парку ,  дерева , розфарбовані осінню  червоними та жовтими кольорами ,  відображення , яких розливається в тихих водах ставків.  Ця унікальна  фотовистава  зображує красу та грацію величних птахів - лебедів, які обрали міський парк своїм житлом . На світлинах  глядачі зможуть побачити лебедів у всій їхній красі, коли вони спокійно пливуть ставком , розправляють свої крила або грають у воді. Осінні кольори парку надають цим зображенням додаткову магію , перетворюючи

16 вересня Верона вирує від святкових карнавальних ходів, музики та безлічі квітів — так святкують День народження відомої на увесь світ шекспірівської героїні — Джульєтти. В цей день у Вероні проходять різні святкові заходи: карнавали, костюмовані вистави, концерти, кінопокази екранізацій та спектаклів за мотивами «Ромео та Джульєтти», а також вручають премію Scrivere per amore. З 1972 року у Вероні навіть існує клуб Джульєтти, який було створено Джуліо Томассіа. Щороку учасниці клубу отримують понад 5000 листів зі всіх куточків планети, адресованих Джульєтті. У листах закоханих здебільшого описано складні любовні ситуації та містяться прохання про пораду. І жодне з послань не лишається без відповіді. Для кожного закоханого серця дівчата з клубу знаходять правильні слова підтримки. Щоб визначити точну дату народження шекспірівської красуні, історикам та літературознавцям довелося добряче попрацювати. Вони зіставили кілька фактів: 1. Дія п’єси відбувається в роки, коли Вероною

  «Не вірю я тому, що український люд тільки здатний на те, щоб обробляти землю. Український народ великий і дужий. Він ще зовсім не жив! Всі сучасні кривди і знущання збудять його нарешті. Він прокинеться і струсить з себе всіх грабаків, що повпивалися в його тіло. І від того величезного руху скрізь по далеких землях розляжеться луна. Я вірую, що Україна знову буде великою і сильною…» А.Кащенко «Мрії і дійсність» 1906 р. Адріан Кащенко – український письменник, автор численних прозових творів про героїчну минувшину Запорозької Січі. Він намагався у своїх творах “наблизити” історію до сучасності, зробити її зрозумілішою для людей його доби. Письменник усвідомлював, що історична белетристика поєднує пізнавальну та патріотично-виховну функції, виховує серед молоді гордість за минуле свого народу. У своїх творах Кащенко постійно звертався до образу могутньої річки Дніпро як символу незламності української нації, до Запорозької Січі та Великого Лугу як невід’ємних складових боротьби укра

1903 рік. Вересень. Полтава. Київський вокзал. На вулиці ще тепло, каштанове листя шарудить під ногами. З київського потягу виходять люди. Про щось гомонять українською. Усі вони приїхали на визначну для України події — відкриття першого пам'ятника українському письменнику. Тому, хто почав писати тексти народною (українською) мовою — Івану Котляревському. Ця знаменна для української культури подія, яку ще називали святом української інтелігенції, відбулася 30 серпня (12 вересня за новим стилем) 1903 року і засвідчила громадянську зрілість тогочасного суспільства. Тому що в ті часи побудувати пам’ятник українському поетові було подвигом. Підготовка до цього тривала протягом двадцяти років, і тільки на початку 1890-х років було отримано дозвіл збирати кошти на пам’ятник у межах Полтавської та Чернігівської губерній. На щастя, громадськість на це мало зважала. Кошти надходили звідусіль: із Галичини, Волині, з Тамані й Кубані. Наприкінці 1890-х підготовка до спорудження пам’ятника

Екранізація художнього твору – це завжди виклик. Літературні сюжети актуальні в усі часи. Вони привертають до себе увагу не лише читачів, а й талановитих кінорежисерів. Проте, екранізувати відому книгу - завдання важке і відповідальне, оскільки бажано зберегти її дух, особливу чарівність та дотриматися близькості до тексту.  Глядачі, знайомі з літературним твором, завжди прискипливо порівнюють книгу та фільм. Саме тому створення якісного сценарію – це половина успіху екранізації. У сучасному кінематографі є багато чудових прикладів, коли адаптований сценарій на базі літературного твору отримував премію Американської академії кіномистецтва «Оскар». У добірці представлено декілька книг, за якими зняті фільми. І не просто фільми. А фільми, удостоєні премії «Оскар». Оскароносні фільми, а, значить, і книги оскароносні.         Дж. Р. Р. Толкін «Володар перснів» (11 Оскарів) Книга. Роман англійського письменника Дж. Р. Р. Толкіна, найвідоміший твір жанру фентезі, продовження книги