Публікації

«Євген Гуцало: «Закликаю почуттям і словом…»»

Зображення
До 85 річчя від дня народження Євгена Гуцала – талановитого майстра слова, українського письменника – шістдесятника, поета, прозаїка, новеліста і публіциста, лауреата Державної премії України ім.. Т. Г. Шевченка, літературної премії ім. Ю. Яновського – працівники центральної бібліотеки підготували книжкову викладку «Євген Гуцало: «Закликаю почуттям і словом…»». Література, підібрана бібліотекарями, відображає багатогранний талант і непросту долю Євгена Пилиповича. Євген Гуцало майстер найрізноманітніших жанрів української літератури. З – під його пера вийшло кілька десятків талановитих книг – це й реалістичні повісті, і химерні романи, і поетичні збірки, і блискуча публіцистика, та все ж вершиною його творчості вважають ліричну прозу. Саме за повість «Саййора» та збірку оповідань «Пролетіли коні» письменник у 1985 році удостоєний звання лауреата Шевченківської премії. Чудова проза Євгена Гуцала, кращі зразки якої представлені на книжковій викладці, не залишить байдужими читачів Х

"Петро Могила - провідник духовності в Україні" до 425-ї річниці від дня народження

Зображення
  Петро́ Моги ́ ла (21 (31) грудня 1596 — 1 (11) січня 1647) — український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха. Архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627). Петро народився в заможній і впливовій родині. У своїй діяльності він завжди робив наголос на освіті, книгодрукуванні й підтримці Православної церкви. Госпóдарська династія Могил була міцно пов’язана з Православною церквою, зокрема щедро фінансувала храми в Галичині, через що там цей рід шанували. У шлюбі Симеона Могили й Маргіт народилося шестеро синів в трьох доньок. Петро Могила був третім із синів. Коли Петрові було десять років, Симеон Могила загинув. Маргіт разом із дітьми була змушена переїхати до Речі Посполитої, а саме на Львівщину, де мала родичів і підтримку. Незабаром померла і вона. Опікуном Петра став магнат Станіслав Жолкевський, друга особа після короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ

190 років з часу виходу: Гоголь М. "Вечори на хуторі біля Диканьки"

Зображення
«Вечори поблизу Диканьки»… здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена, без манірності. А місцями якась поезія!.. Яка чутливість! А. С. Пушкін 190 років тому у 1831 році вийшла перша збірка повістей Миколи Васильовича Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», яка і принесла літературну популярність автору. У цей том увійшли твори: «Сорочинський ярмарок», «Вечір напередодні Івана Купала», «Утоплениця» та «Зникла грамота». На сюжет «Сорочинського ярмарку» Книга «Вечори на хуторі біля Диканьки» сподобалась усім, від друкарів до Государині Імператриці. Окриленим успіхом першої книги, Гоголь приступає до другої. Через рік (1832) побачила світ друга книга «Вечорів…», представляла дивовижну збірку повістей «Страшна помста», «Іван Федорович та його тітонька», «Зачароване місце та Ніч перед Різдвом».  Обидві частини «Вечір» були видані під псевдонімом пасічника Рудого Панька, який «ніби жив біля Диканьки, належала князю Кочубею».   «Вечори на хуторі поблизу Дикань

Магія зимових свят (літературний пазл)

Зображення
«Є зимові книги. Не ті, що про зиму, а ті, що роблять затишною заметіль за вікном»                        (Надія Ясминська) У ці зимові дні ми живемо у передчутті доброї новорічної та різдвяної казки. Святковий настрій дарують пухнасті красуні сніжинки, запашні мандаринки, загорнуті у шелесткий папір подарунки, осяяні миготливими гірляндами ялинки та захоплені улюблені книги. Тому є нагода завітати до центральної бібліотеки і обрати книги, які передають дух зимових свят. Які ж це книги? А давайте разом із книг зимових, магічних, добрих, які зроблять наші зимові дні та вечори цікавішими й теплішими, складемо сніжинку. Сніжинку не звичайну, а бібліотечну.             1 промінчик сніжинки – книги з етнографії Олекса Воропай. Звичаї нашого народу Ксенофонт Сосенко. Різдво – Коляда і Щедрий Вечір Ці книги своєрідна енциклопедія українського народознавства; у них розповідається про святкування зимових свят нашими предками. 2 промінчик сніжинки – зимові книги українських а

Зійшла зоря, та й не назорілася…

Зображення
Блискучим новелістом і повістярем увійшов в українську літературу Григір (Григорій) Михайлович Тютюнник. 5 грудня 2021 року виповнюється 90 років від дня народження Григора Тютюнника, який, до речі, є нашим земляком ( народився в с.Шилівка Зіньківського району на Полтавщині). Про унікальний і глибокий талант письменника можна дізнатися з літератури, яка представлена на книжковій викладці «Зійшла зоря, та й не назорілася…»          «Григір Тютюнник, - писав Олесь Гончар, - прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго. Прийшов, щоб не розлучатися».          «Не так і багато, - зазначав Іван Дзюба, - устиг він написати. А як багато сказав! Який огром народної долі і випробувань народних окреслив!».          Павло Загребельний у спогаді «Болід» зазначав: «Коли думаєш про Григора Тютюнника, з ” являється спокуса зрівняти його життя в літературі саме з болідом.          І яскравість, і короткочасність, і навіть оте дивне співзвуччя: болід – боліти – біль».          Такі характери

Гюго В. "Собор Паризької Богоматері" (1831) 190 років з часу виходу

Зображення
190 років тому   в 1831 - був опублікований роман Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері", який вважається головною французькою книгою про кохання. У цьому творі автор воскресив бурхливе життя французької столиці 15 століття. Події роману розвиваються в Парижі на тлі собору Нотр-Дам де Парі, який є ніби дійовою особою роману. І це невипадково: Нотр-Дам де Парі не тільки географічне, а й духовне «серце» Парижа. "Собор Паризької Богоматері" - перший історичний роман французькою мовою. Звернення Гюго до далекого минулого було викликано широким поширенням історичної тематики в літературі та захопленням середньовіччям. Цей твір вважається справжнім шедевром. У ньому Гюго перегорнув книгу віків і влив у неї життя, сповнене тієї правди та гостроти, яка запалює читача. Він дав контраст жахливого - Квазімодо, і прекрасного - Есмеральда, підняв жахливе до прекрасного і так прийшов до торжества добра. Роман неодноразово екранізувався і   налічується близько 20 кіноверсій

Чорна тінь голодомору

Зображення
«Голодомор – геноцид проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду в 1932–1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей.  Згідно з Конвенцією ООН “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”, геноцидом вважаються умисні дії, спрямовані на цілковите або часткове знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп шляхом вбивства членів цієї групи; нанесення їм тяжких тілесних або психічних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи; дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти. Згідно із дослідженнями українських демографів, у той час померло понад 1.5 млн. хлопч