Публікації

"Книга запрошує друзів" до Всеукраїнського дня бібліотек

Зображення
30 вересня, у світлий день Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Україна святкує державне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотека – це храм, де завжди народ зберігав духовність, знання та мудрість. На жаль, сьогодні День бібліотек ми відзначаємо в умовах війни. Вся країна повстала на боротьбу з рашизмом. Наша бібліотека сьогодні, крім обслуговування користувачів і проведення масових заходів, стала волонтерським центром для внутрішньо переміщених осіб. Працівники бібліотеки беруть участь у плетінні маскувальних сіток для військових. Це, звісно, не повний перелік того, як бібліотекарі вносять свій вклад у наближення Перемоги. Але свято залишається святом навіть під час війни. Сама назва свята – Всеукраїнський свідчить, що це не тільки професійне свято, а загальнонародне, адже саме до бібліотек, на різних етапах життя, звертається кожна людина, бо без книги немає знань. Працівники відділу обслуговування Центральної бібліотеки до Всеукраїнського дня бібліотек підготували свя

«Бабин Яр. Історія і пам’ять»

Зображення
  Є на Землі місця, де час зупиняє свій рух, застигаючи у німій скорботі. В цих місцях минуле змішується із сучасним і мертві промовляють до живих. Таким місцем є Бабин Яр у Києві, який став планетарним символом скорботи і страшної пам’яті-застереження для людства.  Бабин Яр уже протягом десятиліть є символом страшних злочинів нацизму часів Другої світової війни. Прах понад 100 тисяч чоловіків, жінок і дітей, жорстоко знищених нацистами під час окупації Києва в роки Другої світової війни, перетворив його на величезну братську могилу, яка стала священним місцем для багатьох націй та народів. Це місце є одним із найтрагічніших символів Голокосту для євреїв усього світу. Бабин Яр - це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. Наш обов’язок – пам’ятати про цю страшну трагедію, щоб ніколи таке не повторилося, та гідно шанувати пам’ять жертв цього злочину нацистського режиму, незалежно від їхньої наці

«Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати…» (І.Франко)

Зображення
  Цьогоріч виповнюється 180 років від дня виходу в світ першого повного видання поеми І. Котляревського   «Енеїда». «Енеїда» змусила українців запитати себе: «А чиї ми діти?», показала українцям, що їхня мова придатна для літературного вжитку, що нею можна писати літературні твори. До цієї визначної дати   працівники ЦБ підготували тематичну поличку «Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом   розпочав співати…» (І.Франко). Над «Енеїдою» І.Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли друком у 1798р.; повністю твір завершено в 1825 – 26р.р.,а видано в 1842р. після смерті письменника. 1798р. перше видання «Енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Пурпури, який тоді служив у Петербурзі і належав до гурту прихильників української мови і літератури. До його рук потрапив список перших трьох частин поеми І.Котляревського, і Пурпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «Любителям малоросійського слова». А

Гнів і співчуття В. Фолкнера

Зображення
25 вересня виповнюється 125 років від дня народження американського письменника, лауреата Нобелівської премії Вільяма Фолкнера. До цієї дати працівники відділу обслуговування нашої бібліотеки підготували тематичну поличку «Гнів і співчуття В. Фолкнера». Література, представлена на тематичній поличці, відображає різноманітність літературної спадщини митця Вільям Фолкнер народився 1897року в сім’ї плантаторів-землевласників Півдня Америки. До літературної творчості Вільяма вперше спонукала любов. Він присвятив дівчині свій перший вірш, але вона пізніше вийшла за іншого. Із тих пір у житті Вільяма Фолкнера йде все навскоси. В армію його не взяли через маленький зріст. Хотів потрапити в авіацію, але Перша світова війна закінчилася раніше, ніж він пройшов льотні курси. З роботи поштмейстера його вигнали за читання на робочому місці. А його збірка віршів «Мармуровий Фавн» з тріском провалилася. Вільям переїжджає в Новий Орлеан, де друзі радять йому кинути поезію і зайнятися прозою. Пер

Нові книги від Українського інституту книги

Зображення
Джеймс Ернест Мейс (англ. James Earnest Mace; 18 лютого 1952, Маскогі, Оклахома, США — 3 травня 2004, Київ, Україна) — американський історик, політолог, публіцист, дослідник Голодомору в Україні, упорядник звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932—1933 років, професор Києво-Могилянської академії. У 1980-х роках — один з небагатьох вчених неукраїнського походження, що досліджував історію України. 1993 року переїхав в Україну. Автор понад 100 статей та колонок для газети «День». Запропонував запалювати свічки в знак пам'яті за померлими від Голодомору. 2005 року посмертно нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого. «Україна: матеріалізація привидів» Титанічна праця Джеймса Мейса – відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча – присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соц

Арт-година «Натхнення джерело – земля полтавська»

Зображення
  «Пливла собі у давнину Замріяна і тиха річка Лтава. З’явилось згодом місто у степу І гордо нарекли його Полтава. Та Лтава не велика й не стрімка, Лиш солов’ї співали берегами. А та Полтава й досі чарівна Полтавками і щирими піснями…» Такими словами працівники бібліотеки розпочали мистецьку арт-годину «Натхнення джерело – земля полтавська», приурочену до Дня міста. Під час заходу учнівська молодь ЗОШ № 26 здійснила заочну відео-мандрівку визначними місцями м. Полтави, дізналися про талановитих видатних людей, ім’я яких пов’язано з нашим містом. Під час краєзнавчої вікторини п’ятикласники активно відповідали на запитання, а найактивніші отримали звання «Знавець рідного міста». Свою любов до рідного міста Полтави, захоплення його красою школярі виявили у виготовленні сердечок із написом «Я люблю Полтаву». Маленька батьківщина кожної людини – місце, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестра, брат. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде наша велика

«Український Рух Опору в Полтаві у Другій світовій війні 1941-1943 рр.» інтерактивна лекція до дня міста

Зображення
  Друга світова війна принесла незчисленні біди українському народові. Зловісну роль у її розв’язанні відіграли вожді двох тоталітарних режимів – Гітлер і Сталін, які були єдині в методах досягнення світового панування. Україна в радянсько-німецькій війні опинилася в епіцентрі воєнних дій, що і визначило характер участі в ній українського народу. Вагомий вклад у розгром Німеччини   внесли і полтавці. Уперше смерч війни прокотився Полтавщиною із заходу на схід у серпні-жовтні 1941 року. Остаточно німецькі війська окупували область 13 жовтня в результаті розгрому Південно-Західного фронту, коли в оточення потрапили чотири радянських армії, в тому числі штаби фронту і 5-ї армії. Загинули командуючий М.П.Кирпонос, член Військової ради фронту М.О.Бурмистенко, начальник штабу В.І.Тупіков і сотні командирів. Більш як 600 тисяч солдатів і офіцерів потрапило в полон. Війна і окупація завдали народному господарству області величезних матеріальних збитків. Десятки промислових підприємств було