Книжкова скарбниця

Турбулентні та складні часи діти переживають особливо тяжко. Тому зараз як ніколи дітки потребують добрих, легких та позитивних історій. Пропонуємо вашій увазі добірку із книг для дошкільнят та молодших школярів, які розрадять, покращать настрій та допоможуть знизити тривожність перед сном. «Єнотик Бо і повітряна куля», Ірина Лазуткіна Мила, мі-мі-мішна та така вже добрезна історія про єнотика, який мріяв стати повітроплавцем, не залишить байдужим нікого. Єнотик Бо – з родини полоскунів, тому мав, за сімейними традиціями, вчитися в «Школі ремонту пральних машин», «Школі виготовлення душових кабінок», чи ще якомусь освітньому закладі, на кшталт цього. Але в Бо зовсім інші мрії! Він більше за все на світі мріє… літати! Тому йде навчатися у школі повітроплавців. А яка ж спокуса політати на повітряній кулі разом із найкращим другом, кротом Омом (навіть якщо для цього потрібно ту кулю викрасти!). Пригоди бешкетунів починаються: після повітряної аварії друзі опиняються на Острові світляч

Її поетична проза близька до жанру магічного реалізму…                          Ю.Винничук Давно уже ніхто з жінок в українській літературі так не заворожував читача своєю міфо-поетичною прозою, як це робить Галина Пагутяк. Українська письменниця Галина Василівна Москалець, відома як Галина Пагутяк, народилася в родині вчителів 26 липня 1958 року на Львівщині. Галя була наймолодшою із трьох доньок, часто гуляла біля річки Бистриці, любила ходити лісом. А ще більше – слухати містичні розповіді старших. Була вона дуже завзята і допитлива: завжди брала із бібліотеки книги, читала художні твори, навіть самостійно вчила іноземні мови, користуючись словниками та розмовниками. Мама розповідала, що її рід дуже давній. Дослідження історичних джерел виявило, що вона є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Ця династія більше 600 років правила князівством. За словами самої письменниці, про таке походження нагадує сьогодні тільки її руде волосся, яким володіли

Чи не єдиним з усiєї української спільноти, кому художнiм словом вдалося вражаюче вiдтворити небачену ще нiде у свiтi, пережиту, страшну картину голодних рокiв, був письменник Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет). Повiльно поверталися до нас твори українських письменників iз діаспори, а, також, i В. Барки, якого в Українi не те, що не читали, а навiть i не згадували, бо склалося так, що його iм'я потрапило пiд багатолiтню заборону.Голодомор повернув нам забуте iм'я. Саме роман "Жовтий князь" розтривожив нашу iсторичну пам'ять про голод 1932−1933 рокiв. Народився Василь Барка 16 липня 1908 року у селі Солониці Лубенського повіту Полтавської губернії. Батько його служив у козачій частині, був на російсько-японській війні, звідки повернувся покаліченим. Сім’я жила бідно. Василь закінчив три класи початкової школи. 1917 року вступив у Лубенське духовне училище. Майбутній письменник захопився літературою, творчістю  Г.Сковороди, Т. Шевченка, І.Франка, М. Коцюбинс

  Сучасна українська літераторка – поетеса, прозаїчка, гумористка Ніна Гриб відзначає  ювілей. Понад 30 років вона працювала викладачем української мови та літератури в Полтавському нафтовому коледжі. Авторка прози і поезії як для дорослих, так і для дітей. У своїх новелах та оповіданнях розповідає про побачене та пережите. Про покоління вчорашніх хлопчиків та дівчат, котрим довелося пройти через пекло війни, про велике і світле кохання. Олюднення природи дозволяє відчути читачеві спорідненість із нею, варто лише прислухатися, щоб почути розмови дерев і вітру, гомін квітів, придивитися, щоб побачити намисто туману. Авторка свідчить: дива відбуваються в нашому житті щодня, щохвилини, щомиті. «Забрела хатинка по коліно в трави, Щоб зустріти літо і густі дощі. Жовточубий сонях стереже отави, До бабусі в шибку стукають хрущі. Розкошує літо в колосках пшениці, Запліта волошки у тугий вінок, Наче в люстро, місяць загляда в криниці, Обнімає вічність і веде в танок». «Було всього: і весело

Однією з ключових фігур світової літератури XX століття справедливо вважають австрійського письменника Франца Кафку. Ім'я Франца Кафки поряд з іменами Джеймса Джойса, Марселя Пруста називають серед творців модерністського роману. Особистість, доля і творчість Кафки привертають увагу не тільки літературознавців, але і філософів, а також письменників, що зробили його центром свого художнього світу, таких, як, наприклад, лауреат Нобелівської премії з літератури Е. Канетті ("Інший процес") і Т. Ружевич ("Пастка"). У формуванні особистості письменника визначальну роль зіграв несприятливий збіг багатьох факторів. Франц Кафка народився 3 липня 1883 року в Празі в родині дрібного буржуа. Відносини з батьком не склалися. Батько був украй грубою людиною, застосовував досить тверді міри виховання, пригноблював усю родину. Франц ріс слабким і нездатним на активний протест. Його незгода з деспотизмом батька носила характер внутрішньої втечі і зводилася до того, що він не