Публікації

Показано дописи з червень, 2016

Волею Українського Народу...

Зображення
 В Полтавській центральній міській бібліотеці відбулася інформаційна година "Волею Українського Народу...", присвячена 75-річчю проголошення Акту відновлення Української держави, що був виголошений 30 червня 1941 року. Цей Акт став свідоцтвом, що підтверджував факт існування української нації. Модератором заходу була член Координаційної Ради громадської організації "Громада Полтавщини" Кирпотіна Ніна Миколаївна. Працівниками бібліотеки організовано перегляд літератури "Український націоналізм і сьогодення". Представлена література про літопис УПА, про Карпато-Українську державу, про життя і діяльність керівника організації ОУН Степана Бандеру, про визначну постать в історії українського національно-визвольного руху ХХ ст. Євгена Коновальця, Головного Командира УПА Романа Шухевича та ін. Відзначення 75-річчя Акту відновлення Української Держави має важливе значення не лише для відновлення пам'яті про героїчне минуле української нації,

ІВАН МОЦАР - гідний син рідного краю

Зображення
В центральній міській бібліотеці вшанували пам'ять сучасного українського літератора - прозаїка, літературного критика, гумориста, художника-карикатуриста  Івана Миколайовича Моцара,  який понад 40 років працював журналістом.  Щедра полтавська земля спонукала і сприяла народженню художніх літературних творів. Він описував переважно історії, які довелося пережити самому або траплялись з кимось із друзів чи знайомих. Іван Миколайович залишив про себе пам'ять в книгах. Він справжній Володар слова, автор книг: "Вогонь вечірнього багаття", "Вітер з поля", "Овиди пам'яті", "Між сьогоденням і вічністю", "Сліпий дощ навскіс".            Довгий час  Іван Миколайович працював у жанрі гумору і сатири. Всі збірки з віршованими та прозовими гуморесками, мініатюрами, які він сам ілюстрував, дотепні карикатури, подаровані бібліотеці. Більше 10 років на громадських засадах упорядковував, редагував та ілюструва

"ЇХ ТИСЯЧІ ЛЯГЛО У БАБИН ЯР" (до 75-річчя трагедії Бабиного Яру)

Зображення
В історії нашого народу багато трагічних сторінок. Тоді околиця Києва, а тепер один із районів поблизу центра міста, стали могилою для десятків тисяч невинних людей. Одних німецькі окупанти вбивали за те, що вони захищали Київ, будучи партизанами, партійними активістами чи полоненими солдадами і моряками. Інших - бо становили загрозу, входячи до Організації українських націоналістів. Але найбільше людей в Бабиному Яру полягло тільки через те, що вони належали до одної етнічної групи - євреїв. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв. У наступні дні есесівці винищили там практично все єврейське населення Києва - чоловіків, жінок та дітей. Наймолодшій жертві було 3 дні,  найстаршій 103 роки.  Київ  став одним із найболючіших символів Голокосту. Річниця трагедії Бабиного Яру завжди була і залишається приводом не тільки згадати про жертви війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, що стали взірцем взаємоповаги