Микола Зеров : Закоханий у вроду слів

Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер "неокласиків", майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії оооооооооо

Народився Микола Зеров 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім’ї вчителя місцевої двокласної школи. 

Закінчивши Зіньківську школу, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, М. Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903-1908).

 У 1909-1914 роках — студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. 

З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Миколу Зерова призначено викладачем «давніх мов» у Златопільській чоловічій гімназії, а з жовтня 1916 року — ще й у Златопільській жіночій гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року). 

З осені 1923 року — професор Київського інституту народної освіти. У цей час Микола Зеров увійшов до елітарного гуртка діячів української культури, що сформувався довкола Георгія Нарбута. Тут обговорювалися проблеми розвитку української літератури, малярства, графіки. Миколу Зерова справедливо вважають лідером «неокласиків» — групи поетів, перекладачів, літературознавців і критиків, до якої зараховують також О. Бургардта, М. Драй-Хмару, М. Рильського і П. Филиповича. 

У своїй оригінальній поетичній творчості М. Зеров віддав перевагу сонетам і александрійським віршам, які вирізнялися досконалістю форми і глибинним філософським проникненням у буття. Як перекладач він здійснив багато в чому неперевершені й на сьогодні інтерпретації античної спадщини, а також творів багатьох інших класичних поетів. 

М. Зеров - критик брав активну участь у так званій літературній дискусії 1925-1928 років, під¬тримавши і теоретично обгрунтувавши позицію Миколи Хвильового. Йому також належить значна кількість змістовних досліджень з історії української літератури. 

З кінця 1920-х років почалося справжнє політичне цькування письменника. 1930 р. його допитували на суді як свідка у так званому «процесі СВУ».

 А в ніч із 27 на 28 квітня 1935 р. його було заарештовано. М. Зерову інкримінували керівництво українською контрреволюційною націоналіс¬тичною організацією і, згідно з тодішніми статтями Кримінального кодексу УРСР, трибунал визначив йому покарання — десять років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіска¬цією майна. 

На початку червня 1936 р. етап із засудженими прибув на Соловки. У короткі хвилини вільно¬го часу М. Зеров повністю віддавався улюбленій справі — перекладу. За багатьма свідченнями, він завершив багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія (рукопис цього перекладу пропав або знищений). 

Без будь-яких додаткових підстав і пояснень «справу Зерова та ін.» було нагально переглянуто «особливою трійкою» УНКВС у Ленінградській області 9 жовтня 1937 р. Як наслідок присуджено найвищу міру покарання — розстріл.

 З листопада 1937 р. вирок було здійснено.

 Рішенням Військової колегії Верховного Суду СРСР від 31 березня 1958 р. вирок військового трибуналу КВО від 1-4 лютого 1936 р. і постанову «особливої трійки» УНКВС у Ленінградській обл. від 9 жовтня 1937 р. скасовано, справу припинено «за відсутністю складу злочину». 

Символічна могила Миколи Зерова — на Лук’янівському кладовищі в Києві разом зі справжньою могилою його сина — Констянтина Зерова.

  

Література:

  

Зеров, М.К.    Твори : в 2 т. / [упоряд. Г.П.Кочур, Д.В.Павличко] . ─ [Київ : Дніпро, 1990] 

Зеров, М.К.    Антологія римської поезії [ Текст ] : [переклади] / Микола Зеров ; [упоряд. Ігор Хроненко] . ─ Київ : Українські пропілеї, 2016 . ─ 459 с

Зеров Микола.   "Як нам жить хвилиною легкою..." : [поезії] //  Дніпро. - 2014. -  № 4. ─ С. 009.

Розстріляне Відродження. Золоті рядки української репресованої поезії [ Текст ] / уклад. С.М.Заготова . ─ Донецьк : БАО, 2009 . ─ 309 с.

 Про нього:

1.Альманах пошани й визнання Полтавщини : 100 видатних особистостей Полтавщини минулих столiть . ─ Полтава : Артполiграфсервiс, 2003 . ─ 207с

2.Базилевський, В.  "Богопосланий патрицій": труди і дні : [про М. Зерова] //  Літературна Україна. -  2019. -  № 8; 9.

3.Гальчук, О.  Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину //  Слово і час. -  2016. -  № 9. ─ С.12.

4.Гречанюк, С.С.  На тлі ХХ століття : літ.-критичні нариси / Сергій Гречанюк . ─ К. : Рад.письменник, 1990 . ─ 311с.

5.Демська-Будзуляк Л. Роль та місце Тараса Шевченка в неокласичній концепції української літератури Миколи Зерова //  Слово і час. -  2014. -  № 7. ─ С. 11.

6.Єсюк, Л.  Неокласики в українській літературі. //  Українська мова та література. -  2017. -  № 13/14. ─ С.21.

7.Кадоб'янська, Н.  Микола Зеров - універсальний талант  //  Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях,колегіумах (в сучасній школі). -  2012. -  № 9. ─ С.74.

8.Міщенко, О. Європейські неокласики в контексті компаративного аналізу //  Вивчаємо українську мову та літературу. -  2013. -  № 33. ─ С.28.

9.Ніколенко, О. Доля і Слово Миколи Зерова //  Українська мова і література в школі. -  2015. -  № 3. ─ С.13.

10.Ніколенко, О.  Микола Зеров - поет і перекладач  //  Зарубіжна література в школах України. -  2015. -  № 5. ─ С. 56.

11.Панченко, В.  Несподіваний Зеров //  Літературна Україна. -  2015. -  № 20. ─ С.13.

12.Панченко, В.  "Сон далекої Еллади..." Микола Зеров: три літа у Баришівці //  Київ. -  2017.  - № 9/10. ─ С. 78.

13.Трагічна доля митця: [М.К. Зеров] //  Календар знаменних і пам'ятних дат. -  2015. -  № 2. ─ С. 43.

14. Украiнська лiтература. Iмена i долi письменникiв : Методичнi поради:У 3-х ч. ─ К. : Б-ка украiнця, 2001.

15.Чернов А.  "...Неспішним кроком пілігріма". [ Микола Зеров ] //  Зоря Полтавщини. -  2010. - 23 квітня/26 квітня (№ 63/64). ─ С.16.

16.Шевченко-Василенко, В.Є. Полтавська губернія : [у 3 т.] Т.1, кн.1 : Коротка історія у контексті історії Руси-України : видатні особистості. ─ Харків : Майдан, 2014 . ─ 620 с. ─ ( Історичні віхи Полтавщини; вип.5 ) .