Поетичне попурі "Поезія для мене - то є все"

Тема карантину знайшла відгук у поезії

     

       Звідтоді, як розпочався карантин і життя в тривозі через поширення у світі й Україні коронвірусної хвороби, багато поетів, у тому числі й полтавських, звернулися в своїй творчості до цієї теми. Зокрема, поетеса Наталія Жовнір, чия третя поетична збірка вийшла друком якраз тоді, коли розпочинався карантин.

-                  «У моїй новій книжці 176 сторінок віршів на різні теми. А ось тепер, коли всі ми проходимо через випробування, пов’язані з загрозою від коронвірусу, не можу писати віршів ні про що, окрім як про цю карантинну весну,» - зізналася Наталія.

   

        Пропонуємо вашій увазі один з трьох найновіших віршів Наталії Жовнір, у яких ідеться про те, що ми переживаємо зараз, про переосмислення багатьох цінностей у зв’язку з карантинними обмеженнями. Попри всі труднощі й страхи цього періоду, у поетичних рядках Наталії Жовнір звучить віра в краще.

        Карантин

Кава біля вікна. Весна…

Швидкоплинна яка вона!

Серед квітів росте полин.

Карантин.

В те, що діється, важко віриться,

Нереальним усе здається.

Ніби фільм жахів кожен дивиться,

Де сюжет нелегкий для серця.

Як розкішно квітують вишні!

Я милуюся цвітом з вікна.

Пестить сонце листочки ніжні -

Цього року рання весна.

Кожна мить в цій порі цікава,

Неповторна і чарівна…

Охолонула в чашці кава,

Бо сьогодні гірка вона.

Вбране місто все урочисто

В зелень-цвіт молодої весни.

Та безлюддю дивується місто:

«Мої мешканці - де вони?!».

Мало б зараз скрізь вирувати

Різнобарвне, яскраве свято.

Замість цього лунає тривожний дзвін:

Карантин.

Аромат полиновий душі гірчить.

Обережності всіх весна – 20 навчить.

Ми чекали щасливого року -

Рік приніс нелегкі уроки…

Повз вікно моє йшла Весна,

І шепнула мені вона:

«І таку ти люби мене.

Все погане скоро мине».

Наталія Жовнір                        Фото Наталії Жовнір