Творчість як стиль життя: Надії Гуменюк – 75

Про творчість цієї сучасної письменниці літературний критик Євген Баран написав так: «Легка й доступна поетична мова Надії Гуменюк. Немає насильства літературної штучності у слові й образі. Таке природне взаємопереплетіння: життєвого досвіду, таланту й літературної традиції».

Надія Павлівна Гуменюк — українська поетеса, прозаїк, публіцист, член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки та інших літературних премій. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.

Народилась Надія Павлівна Гуменюк 2 січня 1950 року на історичній Волині, в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Ще навчаючись у молодших класах, почала друкувати свої вірші у пресі, стала переможцем Всеукраїнського літературного конкурсу, оголошеного дитячою газетою «Зірка», і отримала винагороду – путівку на зліт юних талантів до міжнародного дитячого табору «Артек», де впродовж двох місяців проходили зустрічі з відомими журналістами та письменниками. Ці зустрічі ще більше надихнули Надію Гуменюк на літературну творчість, зі своїми віршами дебютувала у всеукраїнському збірнику «Добридень» та багатьох  журналах.

Після закінчення з відзнакою Хмельницького педагогічного училища стала студенткою факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працювала в редакціях Рівненського обласного радіо, газет Херсонщини та Волині.

Надія Павлівна Гуменюк – переможець багатьох конкурсів з висвітлення питань духовності й проблем рідної мови та літератури. Заслужений журналіст України. Нагороджена Почесним знаком Національної спілки журналістів України та почесною відзнакою «Журналістська гідність» (за підсумками Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання»). Володар «Крила натхнення», «Людина року Волинського краю» у номінації «Професіонал року». Лауреат Всеукраїнської літературної премії «Благовіст» (за збірку «Тайнопис тиші») та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (за збірку «Однокрил»), I лауреат премії імені родини Косачів. Переможець Всеукраїнських літературних конкурсів «Золотий лелека» (повість «Таємниця Княжої гори»), «Ярославів Вал» (роман «Білий вовк на Чорному шляху») та «Відродимо забутий жанр» на кращу радіоп’єсу  (радіоп’єси «Тополинка» і «Самотня жінка бажає познайомитись, або Ігри для риб»).

Своєю літературною діяльністю письменниця стверджує думку про те, що поетами народжуються, а професіоналами стають в процесі праці, творчих мук, сумнівів, пошуків, поступового й упертого наближення до таїни слова.

Уже першою збіркою «Країна світла» (1992) Надія Гуменюк засвідчила не лише схильність до висвітлення і осмислення загальнолюдських тем, а й виявила уміння втілити їх у добротну художню форму. «Країна світла» Надії Гуменюк – це країна добра і надії, де хочеться жити у дружбі зі щирим, задушевним словом.

Гуменюк Н. П. – одна з небагатьох волинських письменників, які плідно пишуть для дітей. І першим її дарунком для маленьких читачів стала книжка «Чапики-чалапики» (1999), яка приваблює легкістю і водночас образною вагомістю слова, його мелодійністю. Згодом з’явилось ще 17 книг для дітей: «Веселка для веселика», «Святвечір», «Де гуляє крокотам?», «Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку», «Котилася писанка», «Зайчик полем чеберяє», «Яка мама в крокотама?», «Загадковий дирижаблик», «Літо з амазонками».

За допомогою своїх книг письменниця немовби за руку веде своїх читачів стежкою образів і теплого слова в країну Україну, яка справедливо називається «наймилішою країною». Надія Гуменюк – поетеса, яка тонко чує  ритми часу, в її творах представлена широка палітра тем. Та головною була і залишається тема людської душі, почуттів любові  до рідної землі, своєї мови, історії та культури, до всього, що нас оточує. Слово письменниці окриляє, наставляє, кличе читача до молитви в ім’я України.

У Центральній бібліотеці ПМТР досить велика підбірка творів Надії Василівни Гуменюк. Поціновувачів  творчості мисткині запрошуємо вибрати собі для книгу для душі.