Сміймось на здоров'я

Словом можна підняти настрій людини, викликати різноманітні почуття – любов, ненависть, смуток, жаль, радість, сміх. А що може бути кращим за сміх!?

Полтавщина посідає особливе місце в українському літературно-гумористичному контексті. Саме звідси пішли в широкий світ спопеляюча сатира та іскрометний гумор Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова, Остапа Вишні, Олександра Ковіньки… Це й зрозуміло, бо розквіту наперченого, смішного та дотепного на нашій землі сприяють не лише природні умови, звичаї та традиції, а й суспільний настрій.

«Сміх – дуже благородне діло. Він і втішає, і дошкуляє. Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б'є, хапає і підкидає…Сміх нагинає, але він і випрямляє», - говорив Олександр Ковінька.

Полтавські сатирики й гумористи завжди намагалися й намагаються слідувати настановам свого відомого земляка.

Тож працівники нашої книгозбірні пропонують познайомитися з сучасними гумористами, щоб мати широке й чітке уявлення про їх творчі доробки.

У ресторані

- Чому в борщі таке м’ясо тверде,

Жувати не можу… Директор ваш де?

- Він вам не поможе в цьому, ні-ні!..

Бо в нього, сердешного, зуби вставні. (Микола Нетеса)

Перестаралася

- Що у вас на сковорідці? Відшкребла насилу,

Так засохло, що прийшлося примінити силу! –

Дзвонить зятю на роботу теща з телефону.

- Що було? Та ви ж зідрали покриття зі столу! (Тетяна Задорожна)

Висока нота

- За те, що взяв високу ноту

Співак залишивсь без роботи.

- І на якому ж це концерті?

- В директора у кабінеті. (Володимир Слєпцов)

Кіт-дармоїд

Мурчав на скирті сіна Кіт,

На сонці вигріваючи живіт:

- Оце лежав би тут до ночі,

Та, біс візьми, щось їсти хочу…(Іван Нечитайло)

 

Верблюд

Верблюд на хама плюнув неспроста:

Не зміг образ пробачити палітру.

А виявився сам обпльованим від морди до хвоста –

Не врахував, сердешний, напрям вітру. (Олексій Домницький)