Всесвітній день оповідання

Що таке оповідання? Це невеликий по об’єму текст, що написаний в стилі епічного жанру. Зазвичай в оповіданні ведеться мова про певного персонажу та ті події, що сталися з ним в відрізок часу.

Оповідання як жанр літератури зародилося досить давно. Перші твори цього напряму були більш схожі на перекази реальних ситуацій і зазвичай велися від першої особи – оповідача. З часом оповідання стало вестися не від оповідача – автора, а від персонажу самого твору.

Справжніми майстрами жанру оповідання вважається багато письменників. В першу чергу це Марко Вовчок, О. Стороженко, І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Б. Грінченко, а також А. Тесленко, В. Винниченко, І. Тургенев, Л. Толстой, Ф. Достоєвський.

Основні правила хорошого оповідання:

1.Інтригуюча зав’язка.

Вона вкладається в оповіданні в один-два абзаци. І головна її мета: утримати читача, направити його далі, значить, важливо придумати цю «зачіпку» для його уваги. Зав’язка не обов’язково повинна являти собою «авторський опис» ситуації – зробити його ефектно не кожному вдається. Важливо: не гальмувати на зав’язці. Не виходить – йдіть далі. Літераторський досвід підказує, що саме до неї переважна більшість авторів повертається, і не раз! Так що коли «розпишетеся», початок розповіді можна буде відточити і підробити до потрібного вигляду.

2. Чітка сюжетна лінія.

Перш ніж приступити до творення, потрібно дуже добре продумати сюжет, опрацювати його в своїй свідомості. Зрозуміти головну мету. Якщо з приводу довгограючих творів існують розхожі думки про те, що «героїв» можна в якийсь момент «відпустити» і вони цілком переконливо заживуть своїм власним життям, іноді абсолютно несподіваною для самого автора, то до розповіді це не відноситься. Ви з самого початку повинні дуже чітко уявляти, навіщо ви його створили. Інакше він просто «розвалиться» на ваших очах.

3. Хороше оповідання завжди має несподівану парадоксальну кінцівку.

Читача треба чимось здивувати, шокувати. Після прочитання хорошого оповідання у нього деякий час зберігається «післясмак». Треба, щоб воно його не розчарувало.

4. І, нарешті, найголовніше.

Знамениті «запитання»: що? де? коли? як? навіщо? куди? чому? (Можете її доповнити на свій розсуд) до розповіді повинні бути застосована в обов’язковому порядку. Тоді вам буде набагато простіше самому зрозуміти мотиви своїх героїв, а вже що говорити про читача, якщо у автора каша в голові?