Нові книги в бібліотеці

Оксана Сайко народилася 1 січня 1976 року у містечку Скалат, що на Тернопільщині.

Майбутня письменниця вже після закінчення школи мріяла опанувати фах журналіста. Батьки понад усе хотіли бачити доньку лікарем у майбутньому, то ж, дослухаючись їх порад, Оксана вступила до Львівського державного медичного коледжу.

Справно вивчившись та отримавши диплом медичного вишу, дівчина вирішила здійснити давню мрію і пішла здобувати другу вищу освіту до Львівського національно університету імені Івана Франка на факультет журналістики.

Оксана Сайко — дипломант літературного конкурсу "Гранослов-2006", переможець конкурсу на найкращу повість від журналу "Дніпро"2009 року (повість "Волоцюги").

«Нетутешній»

Гнітюча самотність притискає його до землі. І тільки мова годинників, яку він читає як віщі знаки, спонукає дивитися високо в час. І відчувати його. А ремесло годинникаря тримає за життя. З народження недолюблений, він чекає на любов. Несміливо шукає її. Іноді — на межі з утратою гідності. Одного разу він безоглядно довіряється дівчині з очима, в яких десяток прожитих життів. І сподівається, що знайшов те, чого прагнув. Але жорстокі обставини вщент розбивають ілюзії. Залишають неприкаяною його любов. Змушують порвати з минулим. Розрубати залежність від оманливого й жорстокого часу. Позбутися всього, що зробило життя нестерпним. А час робить своє. Наздоганяє, коли він, зневірившись, уже нічого не чекає. І ні на що не сподівається. Час повертає надію…

Ця повість про самотнього й дивного хлопця-годинникаря. Про намагання втекти від минулого з його ілюзіями, марними очікуваннями та розчаруваннями. Про пошук життєвого сенсу й любові. Про те, як важливо навчитися розуміти час. І слухати своє серце.

«Забута мелодія»

"Забута мелодія" просто створена для любителів провінції і неспішного ритму життя. Під час читання хочеться спинятися, щоб роззирнутися довкола, подумати. А міркувати є над чим. Оксана Сайко через своїх персонажів змушує замислитися, що у житті важливо насправді. Кар'єра чи затишок? Гонитва на догоду амбіціям чи кохані люди поруч? Яка мелодія лунає в середині нас? Її ж книжка просякнута музикою. В ній говориться про життя митців, музикантів і художників. Головна героїня, молода скрипалька, Після конфлікту з батьком молода скрипалька Романа переїжджає до провінційного містечка й починає працювати в музичній школі. Якось серед мотлоху на стриху старого будинку вона знаходить скрипку, ноти невідомої мелодії і лист. Кому належало все це? Хто жив тут раніше? Тепер їй потрібно пізнати таємницю й повернути пам’ять про несправедливо втрачене, про незвичайну забуту особистість. Крок за кроком Романа розплутує клубок чиєїсь давньої історії, яка оживає й змінює не лише її життя…

В романі минуле і теперішнє переплітаються і звучать в унісон. Адже без минулого немає майбутнього. Ця історія показує, що прекрасне може жити у найжадюгіднішому. Пияка і скиталець у ній слухає концерти на старому радіо і збирає ілюстрації зі скрипалями. У ній також повно доброї дивакуватості і безмежної гармонійності.