Гнів і співчуття В. Фолкнера

25 вересня виповнюється 125 років від дня народження американського письменника, лауреата Нобелівської премії Вільяма Фолкнера. До цієї дати працівники відділу обслуговування нашої бібліотеки підготували тематичну поличку «Гнів і співчуття В. Фолкнера». Література, представлена на тематичній поличці, відображає різноманітність літературної спадщини митця

Вільям Фолкнер народився 1897року в сім’ї плантаторів-землевласників Півдня Америки. До літературної творчості Вільяма вперше спонукала любов. Він присвятив дівчині свій перший вірш, але вона пізніше вийшла за іншого.

Із тих пір у житті Вільяма Фолкнера йде все навскоси. В армію його не взяли через маленький зріст. Хотів потрапити в авіацію, але Перша світова війна закінчилася раніше, ніж він пройшов льотні курси. З роботи поштмейстера його вигнали за читання на робочому місці. А його збірка віршів «Мармуровий Фавн» з тріском провалилася.

Вільям переїжджає в Новий Орлеан, де друзі радять йому кинути поезію і зайнятися прозою. Перші три романи не справили великого враження ні на критиків, ні на читачів. Але Фолкнер не здавався і четвертий роман «Шум і лють» отримав блискучі відгуки критики.

В той же час любов всього його життя Естелл Олдхем, якій він присвятив свої перші вірші, розлучається з чоловіком і виходить за нього заміж.

Фолкнер продовжує писати. У 1950 році він був удостоєний Нобелівської премії за внесок у розвиток американського роману. До того часу здоров’я письменника було сильно підірвано – позначилось зловживання алкоголем.

Романами «Місто» та «Особняк» Вільям Фолкнер підвів риску під історією родини Сноупсов, яку він почав в 1940 році в «Селище». У 1962 році він почав писати свою останню книгу «Викрадачі». Але закінчити рукопис йому було вже не судилося. Помер Вільям Фолкнер 6 липня 1962 року.

Всіх бажаючих більше дізнатися про творчість лауреата Нобелівської премії працівники відділу обслуговування Центральної бібліотеки ПМТГ запрошують ознайомитись з літературою представленою на тематичній поличці «Гнів і співчуття В. Фолкнера».