Франц Кафка: закоханий у страждання

Франц Кафка – австрійський письменник, один з фундаменталістів модерністської прози. Творча спадщина письменника включає в себе три незакінчених романи, кілька збірок новел і притч, афоризми, листи і щоденники.

Народився в Празі 3 липня 1883 року в єврейській родині. Батько був комерсантом із середнім достатком.

У житті Кафки було багато проблем, як зовнішніх, так і внутрішніх. Він був дуже хворий величезною кількістю захворювань. Були складні стосунки з батьком. Так і не вдалося створити сім’ю, не дивлячись на те, що жінки в житті і були. Все це відбилося в світогляді письменника, і в його складних, абсурдних і часом страшенно-прекрасних, шокуючих творах. В яких філософія втрачається в абсурді, а реальність занадто тісно переплетена з вимислом.

Основною проблемою його творів є відчуження особистості у великому світі. Письменник змальовує людину в межовій ситуації, коли йти більше нікуди і єдиний вихід — смерть (екзистенціальний погляд). Герої Кафки бунтують, але виявляються надто слабкими, щоб здобути перемогу над іншими. Кафка поєднав у своїй творчості елементи реалізму, натуралізму, символізму, сюрреалізму.

При житті Кафки друком вийшли тільки декілька книг. Письменник заповідав спалити свої рукописи, але його друг Макс Брод не виконав заповіту. Він упорядкував і видав після смерті Кафки 10 томів його творів.

«Стук у браму. Оповідання»

Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.

Герої оповідань — це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони — інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти...

На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.