В серцях і віршах пам'ять про війну

 Ірина Галишко

ВДОМА ЧЕКАЮТЬ

Ти не смій не вернутись назад

Ради тих, що там вдома чекають,

Що у Небо за тебе взивають,

Ти живим повертайся, солдат!

 

Ти не вір, що шепочуть вітри…

Вір, що це лиш часова розлука,

Що обіймуть тебе ніжно руки,

Що тримали й просили: «не йди!…»

 

Ти у серці печаль не ховай,

Хоч можливо до болю тривожно, —

Мужнім плакати, кажуть, не можна, —

Ти надію міцніше тримай.

 

Ти лишив за спиною свій дім,

Протиставши навалі ворожій,

І стоятимеш скільки лиш взмозі,

Прикриваючи серцем своїм

 

Не кордони, не землю — людей:

Рідних, близьких, дітей, сиву маму…

Вони сил додадуть і наснагу,

Їх молитви для серця єлей.

 

Ради них повернися назад

І прикрий серце вірою в Бога,

А коли буде зовсім незмога,

Бий у Небо щосили в набат.

 

І не смій не вернутись назад,

Ти молися всім серцем невпинно,

За плечима твоя Україна, —

Ради рідних, ти чуєш, солдат!

 

А попереду право на волю,

Мирне небо, щасливе життя,

Де надіям не видно кінця.

Хай Господь береже твою долю!

 

Повертайся скоріше назад!

Тисячі голосів кличуть в Небо,

Від недоброго захист для тебе.

Ти живим повертайся, солдат!