Постать Івана Мазепи в книгах

Іван Мазепа – одна з найвідоміших постатей в українській історії. Звичайно, всі знають, що він був гетьманом України (до речі, рекордних 22 роки). Як державний діяч він всіляко опікувався зміцненням військової справи, особисто брав участь у воєнних походах і морських операціях, пробував відновити український флот.

Гетьман України Іван Мазепа був високо інтелектуальною особистістю, здобувши грунтовну освіту, володів кількома іноземними мовами на різному рівні, мав інтерес до ренесансового бачення правителя та держави, сам не цурався мистецтв – музики і віршотворення, цікавився архітектурою, книгами, образотворчим та ужитковим мистецтвом.

Пропонуємо познайомитися з новинками від Українського інституту книги про цю яскраву й суперечливу постать української історії.

«Іван Мазепа. Догетьманський період» Сергій Павленко

У книзі відомого дослідника Гетьманщини уперше детально досліджено-описано догетьманський період життєпису Івана Мазепи. Становлення відомого державного діяча відбулося у вирі подій, колізій. Автор на основі документальних джерел доводить, що майбутній гетьман народився не 20 березня, а 11 вересня 1639 р. Рід Мазеп-шляхтичів веде своє походження із ХV століття, у ньому були козацькі ватажки, отамани. У домі батька, козацького дипломата і білоцерківського підстарости, у 1663 р. гостював польський король Ян Казимир. Автор детально дослідив сюжет любовної інтриги, завдяки якій І. Мазепа став героєм багатьох поем, драм, повістей та романів, живописних картин. Під час служби у гетьмана П. Дорошенка у 1672 р. І. Мазепа із залогою охороняв як Чигирин, так і Крехівський монастир на Львівщині, очолював дипломатичні місії. Дипломатичний хист майбутнього правителя України проявився у Батурині, де він став довіреною особою гетьмана І. Самойловича і відстоював щороку державницькі інтереси Гетьманщини у Москві. І. Мазепа був активним учасником та організатором виборів київського митрополита у 1685 р. Завдяки йому українське духовенство всупереч вимогам Москви обрало духовним лідером Г. Четвертинського, не схвалило неканонічний перехід Київської митрополії до Московського патріархату, а висловило у цьому зв’язку зауваги й протести. У Москві генеральний осавул відстоював інтереси Батурина, який не хотів підписання у 1686 р. Вічного миру.

Автор уперше знайомить читачів із першими меценатськими спробами старшини, його підприємницькими проєктами, опікою над дітьми гетьмана І. Самойловича. У студії спростовано міфи про те, що І. Мазепа був головним винуватцем падіння свого патрона, дав хабар на гетьманство царедворцю В. Голіцину.

«Україна доби Івана Мазепи. 1708–1709 роки в документальних джерелах» упорядник Сергій Павленко

У збірник документів, який укладено відомим дослідником Гетьманщини Сергієм Павленком, вміщено кореспонденцію, універсали гетьмана Івана Мазепи, старшин, листи каролінців — учасників походу, дипломатичні донесення, повідомлення преси, матеріали російських урядовців, Петра І, турецьких владців про повстання мазепинців й перебіг подій 1708–1709 років. Особливу цінність становлять численні перекладені щоденники вояк і високопосадовців армії Карла ХІІ. Великий масив джерел дає уявлення про подробиці шведсько-українського союзу, справжні наміри сторін протиборства, визвольну боротьбу гетьманців та агресивну діяльність царської влади на теренах України.

Опублікована добірка свідчень й архівних документів знайомить читача з буремними подіями 1708–1709 років, коли від 20 до 30 тисяч козаків, запорожців, мирних жителів віддали своє життя за волю України.

Видання розраховане на істориків, військовиків, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

 

Хто він, Іван Мазепа? Яка роль його в історії українського народу? Він зрадник чи мудрий керманич?

Кожен із вас може скласти власну думку про цю особистість, скориставшись фондами нашої бібліотеки.

Коментарі