Краси багато не буває

"Краса врятує світ!": казав класик. І цим твердження багато хто не погоджується, але, проте, людство завжди тягнулося до краси та естетики. Тому  починаючи з 1995 року за ініціативою Міжнародного комітету естетики й косметології СІДЕСКО  9 вересня у світі відзначається Міжнародний день краси. Цього дня у світі шанують все, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня повсюдно проводяться конкурси краси.

Першість серед культур давнього світу щодо поширення концепції краси займає Єгипет. Як жінки, так і чоловіки там користувалися косметикою, парфумами, робили макіяж та старанно доглядали за тілом. Все це, на їхню думку, не тільки покращувало зовнішність, але й магічним чином впливало на долю.

Єгиптяни робили депіляцію тіла, а з глини та оливкової олії виготовляли мильну пасту, яка разом з очищенням живила та зволожувала шкіру. Відомі також омолоджувальні молочні ванни легендарної цариці Клеопатри. В якості засобів для макіяжу виступали природні речовини та барвники, такі як охра чи хна, а в складі чорної підводки для повік був отруйний свинець.

У Давній Греції краса теж цінувалася, про що свідчать витвори мистецтва та філософські трактати на цю тему. Греки вважали, що фізична краса прямо пов’язана з внутрішньою, а отже, красиві люди мають моральні чесноти, натомість потворність і недоглянутість вважалися ознаками варварства. Саме в Греції винайшли формулу «золотого перетину», яка пов’язала будь-яку красу, в тому числі людських тіл та облич, з симетрією та балансом.

Стандарти краси давніх греків можна побачити в зображеннях богинь та богів грецького пантеону, а серед земних жінок ідеалом красуні вважалася Єлена Троянська, яка мала золотаво-руде волосся й блакитні очі. В догляді за тілом і обличчям греки традиційно застосовували  оливкову олію, мед та віск, а також настоянки рослин. Серед засобів декоративної косметики були різноманітні фарби для волосся й повік, рум’яна та перуки.

В Середні віки люди сприймали тіло лише як вмістилище душі, тому демонструвати тілесну красу вважалося гріхом. За умови закритого одягу головним критерієм краси було обличчя, яке мало бути худим, блідим і високочолим, тому косметика призначалася в основному для відбілювання шкіри, при цьому містила токсичні компоненти. Епоха Відродження принесла інші уявлення — красивими вважали передусім здорових людей, тож красуні тих часів мали середню статуру, здоровий рум’янець і білу шкіру. Основними центрами з виробництва косметики того часу стали Італія та  Франція.

Цього дня слід звертати увагу на все красиве, що нас оточує, в тому числі й на красу природи. Тому доречно вибратися в парк, за місто або на берег річки чи моря, насолодитися прекрасними пейзажами і зробити кілька фотографій, враховуючи, що свіже повітря робить колір обличчя яскравішим.

Але краса притаманна не тільки масштабним об’єктам — часто  ми зустрічаємо її, коли бачимо маленьке кошеня, усмішку близької людини, краплини роси на траві. Помічати красу в буденних дрібницях — дуже корисна звичка, яку варто виробити в собі, адже завдяки їй життя сприймається позитивніше.

Більш традиційний спосіб відзначити це свято — відвідати салон краси, зробити там нову зачіску, манікюр чи корисні процедури для тіла. Тим, хто не дуже полюбляє салони, можна влаштувати свято краси вдома — присвятити день догляду за собою, навчитися чомусь новому, наприклад, масажу обличчя, або випробувати на собі макіяж моделі з обкладинки журналу.

Міжнародний день краси нагадує про те, що піклуватися про власну красу корисно — це дає більше шансів на успішну комунікацію, незалежно від того, особисті це стосунки чи ділові. До того ж, намагаючись бути красивими, ми таким чином ще й виявляємо взаємну повагу, адже всім приємно бачити поряд з собою доглянутих і симпатичних людей.