Книжкова скарбниця

У чарівній Центральній  бібліотеці ПМТГ , напередодні Дня захисту дітей, розквітла дивовижна книжкова виставка « Сонце дитинства». Головним гостем стало велике, усміхнене сонечко, промінці якого – розділи цієї книжкової експозиції. Хто ж приніс ці чудові книги? Звісно, казковий книгоноша, який з’явився на виставці, щоб поділитися скарбами. Він приніс історії, від яких серця дітей радісно заб’ються. Розділ - промінець «Найкращі історії для маленьких сердець» запрошує до читання книжок, що зігрівають душу, а промінець «Світ дитинства у книгах» відчиняє двері у світ пригод, де на кожній сторінці чекають дива. Незабутні літні канікули з улюбленими героями обіцяє промінець «Книжкове літо: читаємо та мріємо». Герої улюблених казок, які виглядають із-за книг, запрошують малечу до читання, перегорнувши сторінки цікавих дитячих книг, розміщених на виставці. Завітайте на «Сонце дитинства» - і нехай кожна сторінка подарує радість, сміх , задоволення та незабутні враження.

З ім’ям Кропивницького пов’язана ціла епоха. Він був актором, драматургом, режисером, письменником, композитором, співаком, публіцистом, громадським діячем, благодійником. Марко Лукич виплекав справжніх зірок світової сцени, а театр Кропивницького зумів стати у ряд кращих національних у Європі та здобув гучну славу. У цьому році виповнюється 185 років від дня народження митця. Потрібно зазначити, що аматорський театр існував в Україні до професійного. Поміщик, у якого були  кріпаки, міг захотіти мати театр. Він вибирав здібних, на його думку, до цієї справи і одноосібно вирішував, чи селянинові на полі працювати, чи худобу пасти, чи грати в театрі. Так, в Україні існували аматорські театри, їх було багато, а професійних не було. Марко Лукич Кропивницький хотів створити саме такий. Умови для цього були складними. У 1863 році Валуєвським  циркуляром було накладену заборону на все україномовне. Якщо немає української мови не може бути й театру.  У 1876 році  в Є...

У Центральній бібліотеці Полтавського міського територіального громади панує атмосфера натхнення та краси — у межах проєкту «Арт-майданчик» локація бібліотека відкрилася персональна виставка юної художниці Меланії Олефір, учениці Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського. Меланія попри юний вік уже має вражаючий творчий доробок. Під наставництвом досвідченої викладачки Ірини Мотилевич, Меланія наполегливо й натхненно розвиває свій художній дар. В її роботах — глибокі емоції, свіже сприйняття світу та щира любов до мистецтва. Картини юної мисткині захоплюють витонченістю ліній, багатством кольорової палітри та несподіваною художньою зрілістю. У своїй творчості дівчина сміливо експериментує з формами та техніками, втілюючи у кожній роботі частинку свого внутрішнього світу. Її талант уже здобув визнання: вона є переможницею численних мистецьких конкурсів міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Ця виставка — не лише презентація індивідуальног...

У кожному з нас живе мрія — тиха, сором’язлива, іноді затаєна так глибоко, що ми самі про неї забуваємо. Але саме вона, як зоря на нічному небі, веде нас крізь будні, надає сенсу щоденним зусиллям і наповнює серце теплом. Саме таким тонким, майже невагомим настроєм пронизана нова книжкова виставка-інсталяція «Таємниці бажань на книжкових полицях», що розгорнулася в затишному відділі абонемента Центральної бібліотеки ПМТГ з нагоди Всесвітнього дня бажань. Це не просто добірка книг — це чуттєва мандрівка у світ людських сподівань, надій і пошуків себе. Оформлені полиці перетворилися на простір мрій і натхнення, де кожна книга стала своєрідним ключем до найпотаємніших куточків людської душі. Експозиція поділена на символічні розділи, кожен із яких відкриває особливу грань теми бажань: «Потаємне в душі: психологія бажань» — видання, які зазирають углиб людської природи, розкриваючи справжні мотиви і мрії, що живуть у серці. «Мрія, схована в обкладинці» — художні твори, що перетворюють ...

Твори Рафаеля Сабатіні поринають читача у світ неймовірних пригод, благородних мужів, лютих баталій і палкого кохання. Творчість письменника зароджувалося як захоплююче хобі, а визнання прийшло в зрілості, коли він вже отримав досвід роботи в британській розвідці. Автор написав понад 50 прекрасних романів і новел, але на вершину слави та багатства його піднесла знаменита «Одіссея капітана Блада». Рафаель Сабатіні народився 29 квітня 1875 року в місті Езі (Італія).  Обоє батьків - знамениті на той час оперні солісти - багато виступали й гастролювали.  Хлопчик ріс у бабусі та дідуся  в крихітному селі під Ліверпулем. Патріархальний устрій англійського села створював ідеальні умови для саморозвитку, і хлопчик занурився в читання книг, вдосконалюючи знання англійської мови на додаток до рідної італійської. Коли батьки Рафаеля завершили співочу кар'єру й осіли в  Португалії, хлопчик навчався в католицькій школі, долучаючись до знання португальської. Завершувати освіту...

У 1925 році в Україні з подачі Миколи Хвильового розгорілася палка полеміка, якою бути новітній українській літературі? Що має бути головним для письменника: пролетарське чи «від плуга і землі» походження, бажання писати чи все ж таки передусім освіченість, заглиблення у світовий досвід і вміння поводитися зі словом, відчувати його? Своє питання Хвильовий озвучив просто: що більше потрібно українській літературі: Зеров чи Гаркун-Задунайський (останній – персонаж оповідання Володимира Винниченка, уособлення провінційної обмеженості і шароварництва). Розвиваючи тему, Хвильовий пішов іще далі, намагаючись довести, що українська література може і має розвиватися окремо від російської, орієнтуючись передусім на Європу. До дискусії підключився і сам Зеров, який кинув клич Ad Fontes («До джерел»), стимулюючи літераторів до глибокого вивчення власних і світових культурних традицій. Все це так і лишилося б інтелектуальною літературною дискусією, якби у 1926 році на неї не звернув увагу сам ди...

Мальовнича вишнева Полтавщина щедра  на таланти. Саме тут, в селі Шилівка на Зіньківщині, народився 23 квітня 1920 року майбутній поет, письменник, вчитель Григорій Михайлович Тютюнник. Правда, мати Івга Федотівна називала його Єгором, а записаний він був Григорієм. У своїх спогадах менший брат по батькові Григір про цю подію розповідав так: «Дід Федот (Буденний) на радощах, що народився внук, вдома хильнув чарчину і пішов до сільради, але по дорозі не зміг проминути Гузійку, яка мала вдома завжди  «монопольку»… Скільки випив дід у славнозвісної на всю округу Гузійки – невідомо. Після цього він продовжив плентатись туди, куди його послали дружина і дочка, йшов і вже не тямив нічого, але коли прийшов, то забув як треба записати ім’я. Довго пригадував, а потім сказав секретареві:   «Пиши Грицько».   Так було узаконене його ім’я, але мати не могла звикнути до нього. І Григорій, знаючи несприйняття матір’ю цього імені, підписувався у листах: «Ваш син Горя». Дит...

У передвеликодні дні, коли повітря вже просякнуте запахом весни, а сонце лагідно торкається кожного обличчя, Центральна бібліотека ПМТГ перетворилася на справжній осередок краси, традицій і натхнення. Тут відкрилася виставка-інсталяція «З Великоднем!», яка стала не просто мистецьким заходом, а глибоко символічною подією .  У тиші книг і мерехтінні світла книгозбірні народився новий простір — простір гармонії, барв і добрих сердець, де ожила душа Великодня. У самому центрі композиції — великий кошик, сплетений з лози. Міцний і простий, він уособлює традиції, що передаються з покоління в покоління, тримаючи в собі дух родинного свята, затишку та світлої радості, а всередині кошика — не лише символічні писанки, а й книги. Вони лежать мовчки, але промовляють до кожного — про мудрість предків, про духовність, про невидимий, але такий міцний зв’язок людини з її землею. Ці книги, мов скарби, розповідають  про народження писанки, про обереги, про священне значення кольорів і форм, я...

80 років тому 14 квітня 1945 року  народився відомий український письменник-фантаст Сергій Дяченко. Закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-психіатром. Став кандидатом біологічних наук, але за кілька років завершив кінематографічний факультет. Був членом Союзу кінематографістів та Союзу письменників Радянського Союзу. У 1987 році разом із режисером та оператором став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за науково-популярний фільм «Зірка Вавилова», що був знятий на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. Автор кіносценаріїв до фільмів: «Микола Вавилов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди», «Генетика і ми», «Природи міцні затвори», «Совість у білому халаті», «Академік Бєляєв» та ін. Після одруження з професійною акторкою Мариною Ширшовою утворився письменницький дует. Подружжя дебютувало романом-фентезі «Брамник» (1994), за який отримало премію Єврокону-96. На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» у Глазго визнані найкращи...

У світі, де реальність часто здається сірою і одноманітною, є люди, які здатні створити нову реальність — яскраву, захоплюючу, повну чудес і можливостей. Одним з таких творців був Ганс Крістіан Андерсен, чиї казки пройшли крізь часи та епохи, і до сьогодні залишаються джерелом натхнення для мільйонів читачів. Сьогодні виповнюється 220 років з дня народження Ганса Крістіана Андерсена, письменника, чиї казки стали частиною дитинства мільйонів людей. Його герої — Русалочка, Гидке каченя, Дюймовочка, Снігова королева — не просто вигадані персонажі. Це образи, у яких кожен з нас впізнає себе, свої мрії, надії, страхи та віру в добро. В його творах не тільки казка, а й глибока філософія. Кожна історія — це дзеркало, в якому ми можемо побачити себе, свої радощі й болі. І, що найважливіше, казки Андерсена вчать нас вірити, навіть коли здається, що світ темний і несправедливий. Вони дають нам надію. У Центральній бібліотеці Полтавської МТГ ми вшановуємо цього великого митця, який не боявс...