Літературний батько Тарзана

Едгар Райс Барроуз, або Едгар Берроуз (англ. Edgar Rice Burroughs) — американський письменник-фантаст, вважається одним з батьків-засновників американської фантастики.

Едгар Барроуз народився 1 вересня 1875 року в родині ветерана громадянської війни (офіцер армії Північного союзу), що після війни став успішним бізнесменом. Едгар був четвертою дитиною в родині. 

Після провалу під час вступу до вищого  навчального закладу кинувся в погоню за пригодами й у травні 1896 року вирішив служити в кавалерії. Однак замість бурхливого похідного життя і сутичок з апачами, він знайшов лише нудне військове животіння в глухій провінції. Тому Едгар вирішив якнайшвидше покинути армію.

Після демобілізації Барроуз довго пас корів в Айдахо. У 1941 році він згадував:

«Життя ковбоя припало мені до душі, хоча в ті часи в Айдахо не було жодної душової. Бувало, я по три тижні не знімав чоботів і «стетсон». У мене були мексиканські шпори, оброблені сріблом, з величезними зірочками. Коли я йшов вулицею, шпори голосно дзенькали, і мене було чутно за квартал. О, як я пишався!»

Потім він працював продавцем у Покателло, штат Айдахо, на золотих копальнях в Орегоні, поліцейським у Солт-лейк-Сіті, клерком у чиказьких конторах, бухгалтером, комівояжером, безуспішно намагався виїхати в Китай інструктором з верхової їзди і думав, навіть, знову завербуватися в армію.

Едгар Барроуз регулярно брався за створення власного підприємства, але всі його задуми життя швидко перетирало на порох. А також він уже був одружений, потрібно було годувати двох дітей…

У 1911 році  бізнесмен-невдаха, який ніяк не міг звести кінці з кінцями, і тільки що назавжди розпрощався з черговим клієнтом, сидів увечері в спустілому офісі та простим олівцем на звороті бухгалтерського бланка писав фантастичний роман про людину, яка потрапила на Марс.

Два десятиліття боротьби за існування навчили Едгара не нехтувати жодним заробітком. Він, звичайно, не вірив, що його твори хтось надрукує, але послав рукопис у редакцію журналу «All Story», підписавши роман псевдонімом Normal Bean — «нормальний хлопець». Але вже із  найпершого фрагмента читач був скорений образом Джона Картера, і, хоча текст роману ніс всі ознаки літератора-початківця, було в цьому герої й у його пригодах щось заворожуюче і нове.

Романи Барроуза гранично матеріалістичні — він і справді був послідовним матеріалістом, а з купленої в 1890-х роках книгою Ч. Дарвіна «Походження видів» не розлучався до самої смерті.

Другий роман письменника «Тарзан» став найвідомішим твором Барроуза, перевершити успіх якого автор так і не зміг. Тарзан став одним із найпопулярніших образів масової культури 20 століття.

 Пізніше Едгар згадував: «Я писав його від руки на зворотному боці використаних бланків і на інших випадкових листках, що потрапляли мені під руку. Я не вважав роман особливо гарним і сумнівався, що його вдасться опублікувати».

Якщо під час роботи над «Принцесою Марса» автор ще тільки здобував навички літературного ремесла, то в «Тарзані» його талант Володаря Пригод розкрився на повну силу. Роман читався тоді і читається зараз з великим інтересом. 

Із червня 1914 року, коли було видано книгу «Тарзан із племені мавп», розпочався багаторічний видавничий тріумф Барроуза. Видавництво «McClurg» протягом півтора десятиліття щорічно видавало щонайменше одну книгу письменника. Це були романи про Тарзана, романи з «марсіанської» серії про Джона Картера, романи про світ Пеллюсідара, розташованого всередині земної кори, інші історичні і пригодницькі романи. Барроуз був ідеальним автором з погляду комерційного книговидання. Він писав швидко, продовжував свої популярні серіали і починав нові. Едгар Барроуз з тих пір вважається одним з батьків-засновників фантастики XX століття.