"Неможливо завжди бути героєм, але завжди можна залишатися людиною"

Йоганн Вольфганг Ґете, видатний німецький поет, письменник і мислитель, народився 28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні в сім'ї юриста та дворянки. З ранніх років він захоплювався літературою та мистецтвом, а у 16 років розпочав навчання на юридичному факультеті Лейпцигського університету.

У 1769 році Гете опублікував свою першу збірку віршів і невдовзі став одним із лідерів літературного руху "Буря і натиск". Серед його найвідоміших творів — роман "Роки навчання Вільгельма Мейстера" та трагедія "Фауст", над якою він працював до кінця життя.

Творчість Гете мала значний вплив на українських письменників. Тарас Шевченко високо цінував його роботи, особливо "Фауста", а Іван Франко активно перекладав та популяризував твори німецького митця. Після 1917 року до перекладів Гете долучилися Максим Рильський, Василь Стус та інші, а Микола Лукаш створив перший повний український переклад "Фауста".

Окрім літератури, Гете захоплювався квітами, зокрема фіалками, які висівав під час прогулянок. У передмістях Веймара й досі можна знайти ці "квіти Гете". Помер письменник 22 березня 1832 року у Веймарі, залишивши по собі багату літературну спадщину та вплив на світову культуру.