Стендаль – основоположник реалістичного роману

23 січня 2023 року відзначається 240-річчя від дня народження видатного французького письменника XІX ст. Анрі-Марі Бейля, відомого під псевдонімом Фредеріка Стендаля. 

Слова Стендаля: «Якщо розум не відважний, то навіщо ж розум», - можуть бути епіграфом не лише до його власного життя. а й всієї його творчості.

В автобіографічній книзі «Життя Анрі Брюлара» він писав: «Мені необхідно час від часу вечорами розмовляти з розумними людьми; коли цього нема мені здається, що я задихаюся». 

Ф. Стендаль був творцем психологічного реалістичного роману. Усього Стендаль написав п’ять романів, два з яких – «Червоне і чорне» і «Пармський монастир» - видатні шедеври французьської прози.

Роман «Червоне і чорне» - правдива розповідь про французьке суспільство доби Реставрації.

Епіграфом до свого роману Стендаль узяв слова революціонера Дантона: «Правда, сувора правда».

Символіку роману «Червоне і чорне » (1830) намагалися збагнути кілька поколінь літературознавців. У тлумаченні кольорів з  190 років після виходу твору критики врахували вже, мабуть , все: від кольорів рулетки до кольорів революції та реакції. Але сам Стендаль не залишив пояснень…

У європейській традиції символічного тлумачення кольорів, що йде від Середновіччя до Просвітництва, червоне означає пристрасть, любов, жагу, чорне – символ зла, смерті, жалоби.

Реалістичний роман Стендаля тяжіє до романтичних традицій в європейській літературі. Роман засвідчує, що романтизм та реалізм розвиваються паралельно і суперечать одне одному.

Роман «Червоне і чорне» - вершина творчості письменника. Рядовий випадок з кримінальної хронічки, що лежить в основі роману, став під рукою тонкого психолога і блискучого стиліста Стендаля людською драмою найвищого напруження суспільства. Жюльєн Сорель – честолюбна і здібна молода людина – пережив і романтичну закоханість і бурхливу пристрасть, якій не міг протистояти і за яку розплатився життям.

Ця книга історія дорослішання, становлення особистості.  

Жюльєн Сорель впродовж книги дорослішає, змінюються його думки і судження,але своїм цілям він не змінює. Результат книги, здавалося б, сумний, але написаний не похмуро-драматично, а якось природно, і дуже символічно. Це приваблює. Читайте!