Нові книги від Українського інституту книги

Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року в містечку Мондові в Алжирі, яке на той час було французькою колонією, у сім’ї найманого сільськогосподарського робітника, що через рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни.

У другій світовій війні він приєднався до французького опору і був головним редактором підпільного журналу «Комба» (Combat). Знаменитий своїм енергійним, лаконічним і зрозумілим стилем, Камю незабаром отримав визнання важливого літературного діяча. Камю вірив в те, що людське положення безглуздо ототожнює його з экзистенциалистами (экзистенциализмом), однак він заперечував приналежність до цієї групи. Альбер Камю у своїх творах досить сміливо висловлював гуманізм.

Герої в його романах і п’єсах, хоча і були чудово обізнані про безглуздість людського положення, однак стверджували їх гуманність шляхом повстання проти обставин.

«Вигнання і царство»

Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати. 

«Вигнання» і «царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя...