Віра Холодна – «німа королева» драм жіночої душі.

У чому полягав секрет шаленого успіху акторки Віри Холодної? Сьогодні про це судити буде важко. Уявлення про кіно загалом та акторську гру зокрема з кінця ХІХ століття пішли вже надто далеко. Певно, тут не обійшлося без отого явища, яке в мистецьких колах називають «плюс ще щось».

Вочевидь Віра Холодна не лише мала акторський талант, а ще й дуже відповідала ідеалам своєї епохи. У часи, коли все могло докорінно змінитися за лічені дні й навіть години, схоже, глядачам і потрібні були розгублені тривожні очі… Здається, очима Віри Холодної з кіноекрана дивилася сама доба. Доба, що обрала саме її, а не когось іншого.

Віра Левченко (у шлюбі - Холодна) народилася в Полтаві 5 чи 9 серпня 1893 року.

Критики досі сперечаються про таємницю її успіху. Злі язики пащекують, буцім вона була просто красивою лялькою, яка швидко навчилася ефектно позувати перед камерами. Дехто стверджує, що все вирішила нетипова зовнішність і блискуче відчуття стилю. Але тоді всі актриси одягалися схоже – завужена талія сукні, маленький капелюшок, надміру чорна туш і яскраво червона помада. Як їй удалося не загубитися серед натовпу двійників? Певно, вона все ж таки змогла віднайти свій неповторний стиль гри.

«Хороші театральні актори з розкішною театральною технікою програвали їй. Звання «королеви екрану» просто так не дається. Вона грала один і той же типаж, одну романтичну структуру. Це був образ рокової жінки», – пише кінокритик Сергій Тримбач.

Стрічка «Життя за життя», у якій Холодна зіграла головну роль, не сходила з екранів кінотеатрів по два місяці – безпрецедентно довго! Актриса отримувала стільки листів од чоловіків із зізнаннями в коханні та обіцянками вбити себе через нерозділену любов до неї, що навіть не могла прочитати їх усі. Кожен наступний фільм був ніби ще кращим за попередній і мав ще більший успіх. Можна сказати, що Холодна була в зеніті слави.

Стрічки з її участю стали популярними уже й у Європі, Америці, навіть Туреччині та Японії. Віру наполегливо запрошують до Голівуду. Але вона не їде. Чи то сама не хоче, чи то її не випускають. Чи то вона вже потроху втомлюється від успіху. Холодна дві години поспіль роздає автографи фанатам, а потім крадькома зізнається знайомим, що не розуміє, чого вони всі так божеволіють від неї: «Ти знаєш, у мене таке враження, що мене живої взагалі не існує. Те, чим вони захоплюються, – адже це не я. Це всього лише моя тінь».

У Харкові глядачі виламали двері й вибили вікна до кінотеатру «Ампір», щоб хоч одним оком глянути на екран, де закохувалася і страждала улюблена кінодіва.  Війна, революція, кров… усього цього ніби не існує. Є вона. Є її ролі. Кожні три тижні – нова кінострічка. Тоді знімали швидко.

Точно невідомо, в якій кількості таких фільмів зіграла Віра Холодна. За різними джерелами говорять про те, що вона брала участь у створенні від 40 до 80 картин – всього за чотири роки активних зйомок. І це при тому, що до наших днів частково або повністю збереглися лише 8 фільмів, включаючи той самий фільм «Анна Кареніна», де Холодна виконала епізодичну роль.

Віра Холодна померла в лютому 1919-го.

Обставини її похорону і породили незліченну кількість пліток і домислів про те, що Віру Холодну отруїли через її роботу на контррозвідку. Також говорили про те, що вона шпигувала для чекістів або для французів, а діагноз «іспанка» був підписаний лікарем під тиском. І до сих пір невідомо, чому прощання з актрисою було не в денний, а вечірній час, настільки раптово, та й при тому, що глядачі не могли розпізнати в покійниці її обличчя – синього, як потім пояснювали – через ретельний грим і бальзамування. За труною Холодної йшли тисячі її прихильників. І тим болючіше, що згодом кладовище, де вона була похована, більшовики знищили. Барельєф на її честь встановили лише через роки.

Ми ніколи не дізнаємося, через що саме загинула насправді Віра Холодна. Але, так чи інакше, можна стверджувати, що її красу і талант згубив кривавий і брудний час революції та війни.

Усе життя Віри Холодної — то мистецтво. Невпинний шлях до своєї мрії, нехай і крізь терни. Це вміння віддано і щиро жити, працювати і кохати. Віра Холодна — це ціла епоха в кінематографі, хоч і завдовжки лише в чотири роки.