Публікації

Показано дописи з лютий, 2023

Метаморфоза "американської мрії" в романах Ірвіна Шоу

Зображення
З нагоди 110 -річчя від дня народження  Ірвіна Шоу   відділ обслуговування Центральної бібліотеки ПМТГ пропонує своїм читачам ближче познайомитися з творчістю письменника. Спадщина Ірвіна Шоу - це багатогранна колекція творів, які включають романи, п'єси, есе, сценарії та інші літературні форми. Він відомий своїми реалістичними творами, які часто звертають увагу на соціальні проблеми і проблеми людської природи.   Романи письменника залишаються актуальними та важливими для читання й дослідження в сучасному світі, адже вони є важливим джерелом інформації про американську культуру , з яких можна дізнатися більше про життя та проблеми звичайних американців. Його твори допомагають розуміти краще значення таких концепцій, як «американська мрія» , а також історію, соціальні проблеми та складність міжособистісних відносин, що можуть бути корисними для кращого розуміння світу та самих себе.          Творчість Ірвін Шоу   залишається і сьогодні актуальною   та цівкою для сучасної ауди

Світ сучасної зарубіжної літератури

Зображення
«Вага снігу» Крістіан Ґе-Полікен Молодий чоловік вирушає до батька, якого не бачив уже багато років, дорогою потрапляє в автомобільну аварію. Люди із закинутого десь у горах селища рятують його. Нянькою оповідача стає загадковий Маттіас ? друг, тиран, майстерний кухар і любитель розповідати історії. Їхня спільна домівка стоїть на краю села, засипаного снігом. Усю довгу зиму їм доведеться боротися за життя, за збереження людської подоби, віри та надії на прихід весни. Як? За допомогою уяви, яка є одним із проявів відваги. «Собачий майданчик» Софі Оксанен У романі «Собачий майданчик» сучасне Гельсинкі переплітається з минулим пострадянської України, корупція Сходу зустрічає і живить жадібність Заходу, і на цьому перехресті стоять дві жінки. Оленка, завершивши кар’єру моделі в Європі, повертається додому в Україну, де поринає у нову галузь комерційного донорства. Працюючи координаторкою, вона підшуковує і вербує молодих дівчат, серед яких опиняється і Дарія, ії знайома з дитинства.

Рідна мова. Поетична і пісенна

Зображення
                                                               «Нації вмирають не від                                                   інфаркту. Спочатку їм відбирає                                                   мову».                                                                               (Ліна Костенко) 21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний День рідної мови. Свято було започатковано в 1999 році на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни. Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекає рідну мову у піснях, легендах, переказах і передає від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безц

19 лютого - День державного герба України

Зображення
Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба. Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність. У давні часи він використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з I століття нашої ери. Символ відомий серед нар

Про кохання різними мовами

Зображення
Я ТЕБЕ КОХАЮ... Ці чарівні слова ми вимовляємо щодня. Що може бути приємніше цих чарівних слів, яких ми хочемо почути від коханої людини? Від яких ще слів буде так паморочитися голова та у ритмі з годинником битися серце? Ви живете зараз, так і любите зараз, бажайте зараз, віддавайте зараз, створюйте зараз, діліться зараз... Кохання - це все, що нас оточує, все, що ми створюємо... Та цінність, яку ніщо і ніколи не перевершить у світі. Любов не дає нічого, окрім самої себе, і не бере нічого, окрім самої себе. Тому любов не володіє нічим, але і нею не можна володіти. Адже любові досить тільки любові. Зізнання у романтичних почуттях звучать дивовижно будь-якою мовою. Адже одна коротка фраза "я тебе кохаю" щомиті робить щасливими людей у різних куточках світу. Працівники відділу обслуговування Центральної бібліотеки ПМТГ пропонують розглянути приклади того, як звучить зізнання у коханні різними мовами світу у відео галереї «Про кохання різними мовами». Зі святом, з Днем всіх

130 років від часу створення поеми Лесі Українки "Давня казка"

Зображення
Поема “Давня казка” Лесі Українки не просто цікавий та філософський твір. Він порушує проблеми ролі поета й поезії в суспільстві, авторка торкається питань про суть людського щастя, вдячності. Чистовий автограф поеми містить дату і місце написання, «Київ, 12.11.93», поправки і зауваження на полях Олени Пчілки, які Леся Українка врахувала при підготовці поеми до друку, викресливши всі ті місця, що могли б нагадувати про її власну недугу. Поему вперше було надруковано у журналі «Житє і слово», Львів, 1896. Події в поемі відбуваються в умовно-казковій країні. Сюжет складається з чотирьох епізодів: знайомство поета з Бертольдо; пісні поета допомагають лицареві завоювати серце коханої і підкорити ворожу фортецю; твори митця піднімають народ на захист своїх інтересів у боротьбі проти Бертольдо. У центрі поеми – образ безіменного поета. У першій редакції твору Леся Українка зобразила його людиною з фізичними вадами, натякаючи на свою недугу. Згодом вона відмовилася від первісного задуму,