12.02.18

ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА У ФАКТАХ: ТРАДИЦІЇ, СИМВОЛІКА, ЦІКАВИНКИ. Частина 1

   Американці на День святого Валентина вітають не тільки коханих, а й усіх друзів та близьких (мабуть варто взяти з них приклад ;) ). А на початку 10 століття тутешні чоловіки дарували своїм обраницям марципани, які на той час були досить дорогим задоволенням. Кондитери підхопили цей тренд і запропонували покупцям на вибір різноманітні ласощі з привітаннями до свята. Першими були червоно-білі карамельки. Далі з’явились коробки у формі серця. І так традиція поступово дійшла і до наших днів.
Досить цікавий звичай існує в Канаді. Якщо вірити розповідям, 14 лютого жінка може зробити пропозицію своєму коханому. Якщо ж він відмовиться від такого "подарунку", то може отримати штраф або й до в’язниці потрапити. Очевидно, цього дня деякі чоловіки тікають світ за очі, аби навіть не потрапляти жінкам на очі :) Хоча така доля оминає декого, а саме: одружених, тих, хто вже знайшов своє щастя з іншою, або тих, хто погодився на пропозицію своєї коханої.

   У Британії прийнято дарувати жінкам червоні троянди (втім, мабуть, не тільки в Британії). Цікаво, що у відповідь ви можете отримати яблуко як символ кохання і краси.

   Та найвеселіше, що роблять британці в цей день – надсилають валентинки своїм домашнім тваринкам, особливо якщо це кінь або собака (ну дуже вже їх люблять), а ще купують спеціальний корм у вигляді сердечок. Що ж, можливо нам важко зрозуміти таке ставлення до друзів наших менших, але погодьтесь, це доволі мило. Цікаво лишень як тваринки читають зізнання в коханні від хазяїв :)

   Якщо зануритись в давніші часи, колись в Англії існували й інші традиції до Дня всіх закоханих. Дітей, для прикладу, одягали як дорослих і ті бігали від хати до хати, співаючи пісні про Валентина (таке собі валентинівське колядування). За це малеча отримувала солодощі та кілька монеток. Хоча подейкують, що англійські дітлахи і зараз можуть утнути щось подібне. Жителі Уельсу вирізали з дерева "ложки кохання", прикрашаючи їх ключами, замками і сердечками. Це був спосіб сказати "Ти знайшов ключі до мого серця".

   Також у британців довгий час існував звичай, вибирати собі Валентину: дівчата писали на шматочках пергаменту свої імена і складали їх у якусь посудину. Хлопці по черзі тягнули клаптики, і та, що діставалась молодику, ставала його Валентиною на весь рік. Юнаки складали своїй обраниці сонети, грали їй на лютні, всюди її супроводжували. Цей звичай, до речі, згадує Офелія з шекспірівського Гамлета.

   А незаміжні британки любили поворожити. Ось вам один із способів: рано вранці 14 лютого вони ставали біля вікна і дивились на пусту вулицю. Перший чоловік, якого бачила жінка, мав бути схожим на її майбутнього нареченого. А ще дівчата прикріплювали шпильками 5 лаврових листків до подушки: один – посередині, інші – по краях. Вважалось, що так вони зможуть побачити уві сні свого судженого. Британки також вірили, що перший мужчина, який зустрінеться жінці на шляху зранку 14 лютого, повинен стати її Валентином на весь рік, незважаючи на її чи його бажання (трохи дивно, погодьтесь). Звичайно, не дуже приємно, якщо тобі трапиться якийсь страшко… Тому дівчата ходили гуляти в цей день із зав’язаними очима.

Немає коментарів:

Дописати коментар