Ріка часу Ліни Костенко

 




А треба жити. Якось треба жити.


Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.




Отак як є. А може бути й гірше.

А може бути зовсім, зовсім зле.

А поки розум од біди  
                             не згірк ще, –

Не будь рабом і смійся, як Рабле!


Хай буде все небачене побачено.


Хай буде все пробачене пробачено.


Єдине, що від нас іще 
                            залежить, –

Принаймні вік прожити як належить.

Коментарі